Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У війні є фронт видимий — окопи, артилерія, евакуації. І є фронт тиловий, без якого фронт не тримається: облік, комплектування, ротації, підвезення людського ресурсу, мобілізаційні заходи.
Саме по цьому тиловому фронту вдарив житель Полтави, який системно передавав у Telegram місця роботи мобілізаційних груп і блокпостів. 12 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Полтави затвердив угоду про визнання винуватості та оголосив вирок у справі № 554/10665/25.
Як працювала «зливна» схема
За матеріалами слідства, уродженець Полтави, громадянин України, неодружений і безробітній, раніше не судимий, на початку 2024 року приєднався до публічного Telegram-чату, створеного для збору та публікації інформації про місця проведення мобілізаційних заходів, локації блокпостів та пересування мобільних груп. У чаті, як встановив суд, було понад 27 тисяч користувачів.
Працював просто і цинічно: побачив групу — одразу писав у чат. Без емоцій. Без сумнівів. По локаціях. У повідомленнях фігурували «зелені» (ТЦК та СП) і «сині» (поліція), адреси, орієнтири, час. Суд зафіксував низку епізодів таких «зливів» у 2024–2025 роках.
Логіка цих повідомлень одна: дати тим, хто уникає мобілізації, кілька хвилин фори. Обійти маршрут. Зникнути з поля зору. Зірвати контакт. Зірвати вручення повістки. Зірвати план комплектування.
У вироку прямо зазначено, що така інформація знижувала ефективність мобілізаційних заходів, сприяла уникненню контакту з представниками ТЦК та СП та в підсумку ставила під загрозу терміни й обсяги комплектування військових структур, формуючи в суспільстві передумови для подальшої відмови громадян від виконання конституційного обов’язку в особливий період.
Кваліфікація: злочин проти національної безпеки
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Це принципова рамка: йдеться не про інформаційну діяльність у соцмережах, а про підрив спроможності держави вести війну, бо мобілізація і комплектування — це частина оборони.
Суд затвердив угоду про визнання винуватості. Обвинувачений беззастережно визнав провину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю правопорушення — ці обставини суд визнав такими, що пом’якшують покарання.
Рішення суду — коротко і по суті: п’ять років позбавлення волі за перешкоджання діяльності ЗСУ, але з іспитовим строком на два роки; протягом цього часу засуджений перебуватиме під контролем пробації, зобов’язаний повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не має права виїжджати за кордон без дозволу. Смартфон, з якого зливали інформацію, конфісковано в дохід держави.
Формально — випробування. По суті — зафіксований судом склад злочину і чітке попередження: «злив» мобілізаційних локацій — це не «чат про дорожню обстановку», а кримінальна історія.
Важливий контекст
Коли хтось пише «там стоять зелені», він часто навмисно прибирає головне слово — військовослужбовці. ТЦК та СП — це важлива ланка військової системи, яка забезпечує армії те, без чого не працюють бойові підрозділи: люди, облік, комплектування, ротації, поповнення втрат.
І ще один факт, який у публічному шумі часто замовчується: в ТЦК та СП переважно служать військовослужбовці, які пройшли фронт і після поранень або контузій продовжили службу в тилу. Це не випадкові люди. Це ті, хто вже заплатив здоров’ям, але далі виконує роботу, від якої залежить, чи доїде підкріплення на позиції, чи буде кому міняти виснажених, чи витримає бригада наступний місяць боїв.
Кожен подібний «злив у соцмережах» — це не про взаємне інформування. Це зрив мобілізаційного процесу, а отже — удар по обороноздатності в особливий період. Саме тому такі інциденти будуть викриватися, а винні — отримувати процесуальну відповідь.
Бо зрив мобілізації — це не протест. Це безпосередня робота на ворога.
