Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Поліцейський з позивним «Циган» ніс службу на одному з найгарячіших напрямків Донеччини й не раз рятував побратимів — виносив їх з поля бою під шквальним ворожим вогнем.
Його історію розповіли в Нацполіції України.
Коли ж створювався стрілецький батальйон, капітан поліції одразу долучився до його лав. Після проходження навчання, боєць ніс службу на Півночі. Потім — Торецький напрямок. Його обов’язком було зайняти позицію та тримати оборону.
«Лише з першим бойовим виходом розумієш, що таке війна. Під постійними атаками дронів ти намагаєшся вижити та починаєш цінувати буденні речі, зокрема наявність питної води. Бувало, коли ділили з хлопцями 400 грам води на чотирьох, або ж пили річкову воду. Суха „Мівіна“ чи маленький шматочок ковбаси — і ти вже ситий», — пригадує боєць.
Був випадок, коли «Циган» йшов приймати позицію разом з поліцейськими Рівненщини на псевдо «Пупс» та «Мастер». Близько 18 години останній наступив на протипіхотну міну. Побратими відразу наклали турнікет на ногу. Неподалік був бліндаж, де хлопці надалі надали необхідну допомогу. Вирушати на ніч було небезпечно, тож питання евакуації пораненого постало на ранок.
«До нас було небезпечно йти, тож разом з Пупсом діяли самі. З лопати та антени, які були в бліндажі, зробили Мастеру милицю. Вирушили втрьох близько 6 ранку та за 12 годин подолали всього 1,5 кілометри.
Там дісталися „суміжників“, переночували та попросили тачку для пораненого. Наступного дня пройшли орієнтовно 3 кілометри до кейсеваку. Однак, машина прибула далі, ніж було домовлено, тож разом з Пупсом несли Мастора на руках», — розповідає «Циган».
Найдовший вихід капітана поліції з позиції тривав 41 день. За цей час він врятував ще одного побратима зі стрілецького батальйону Рівненщини з позивним «Барс».
У закинутому бліндажі той разом з «Писанкою» потрапили під ворожий обстріл 6 FPV-дронів та отримали тяжкі поранення. Першим евакуювали «Писанку» поліцейські Одещини, які були неподалік. За Барсом вирушили «Циган» та «Спайс».
«Барс сам собі наклав турнікети, однак від больового шоку послабив їх. Тож перше, що ми зробили — дотягнули. Потому, нам потрібно було доставити його до медиків. Повантаживши на двоколісний возик, рушили», — каже оборонець.
Найскладнішим було йти по повністю відкритій та розбитій місцевості, адже бійці у будь-який момент могли стати мішенями для дронів.
«Коли ти сам — можеш зорієнтуватися і швидко втекти. А коли вас троє — це неможливо. Ми розуміли, який це ризик. Однак, не мали іншого вибору», — додає «Циган».
Після того, як поліцейські доставили «Барса» до бліндажа на околиці одного з населених пунктів Донеччини, почали вантажити по черзі поранених у спеціалізований медичний наземний роботизований комплекс.
«Як тільки закрили у НРК Писанку, позаду нас вибухнув дрон. На щастя, він зачепився за гілки, тож мене та Спайса посікло уламками. Коли рушив робот, ми відразу забігли у бліндаж, де нам надали меддопомогу», — розповідає «Циган».
Усі четверо наразі проходять реабілітацію.
За свою мужність та героїзм рівненський захисник «Циган» отримав нагрудний знак Збройних сил України «За збережене життя».
Нещодавно він повернувся з передової додому. Тут на нього чекали дружина, 16-річний син та 13-річна донька, батьки, а також сестра з братом. Саме це давало наснагу вижити.
Боєць «Форпосту» ліквідував ворожих штурмовиків, заволодів їхньою рацією та врятував своїх побратимів
