Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Черговий «страшний» заголовок про нібито 360 тисяч російських військових у білорусі активно кочує окремими медіа й Telegram-майданчиками.
Цифра велика, звучить загрозливо і чудово працює на емоції. Але є нюанс — до реальності вона не має жодного стосунку.
Насправді йдеться не про військову аналітику, а про класичний елемент інформаційної маніпуляції, мета якої — нагнітання страхів, тиск на суспільство та створення ілюзії неминучої загрози з півночі.
Магія великих чисел і відсутність логіки
360 тисяч військових — це не «декілька ешелонів», не «ротація» і не «навчання». Це угруповання стратегічного масштабу, яке потребує:
- десятків полігонів і місць розгортання;
- колосальної логістики;
- стабільного забезпечення боєприпасами, пальним, технікою;
- прикриття ППО та авіації;
- і, головне, часу, який неможливо сховати за гучними заголовками.
Нічого з цього на території білорусі не зафіксовано. Ані інфраструктурно, ані логістично, ані з погляду бойових можливостей.
Реальність замість істерики
москва не має на території білорусі ресурсів і можливостей для підготовки масштабного наступу в найближчій перспективі. Це не питання «віри» — це питання сухих розрахунків.
Навіть союзні росії структури в мінську не демонструють жодних ознак підготовки до розміщення сотень тисяч військових. білорусь фізично не готова до такого сценарію без повного переведення країни на військові рейки — а цього немає.
Що кажуть ті, хто звик рахувати, а не лякати
Оцінки, які озвучують військові та розвідувальні структури Литви, прямо суперечать пропагандистським жахалкам. За даними партнерів, на території білорусі перебуває лише кілька тисяч російських військовослужбовців, а не «сотні тисяч», як це намагаються подати окремі медіа.
Це — ротаційна присутність, інструктори, елементи навчальних підрозділів. Не ударне угруповання. Не армія вторгнення. І точно не 360 тисяч.
Навіщо ж тоді цей фейк?
Відповідь проста і знайома:
- посіяти тривогу в українському суспільстві;
- створити відчуття постійної загрози «звідусіль»;
- відволікти увагу від реальних проблем російської армії на фронті;
- компенсувати інформаційні поразки вигаданими «масштабами».
Коли немає перемог — малюють цифри.
Північ без сенсацій
Україна тримає ситуацію під контролем. Загрози з півночі аналізуються, а не вигадуються, і жоден реальний показник не підтверджує сценарію масового російського наступу з території білорусі найближчим часом.
Тож «360 тисяч» залишаються там, де їм і місце — у заголовках для залякування, а не на мапі реальної війни.
