Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Головний сержант 501-го окремого батальйону морської піхоти Євгеній на позивний «Ляля» під час боїв на Курщині зумів втримати підрозділ у майже повному оточенні, відбити штурми противника та організувати вихід особового складу.
Про це йдеться в публікації 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського в межах проєкту «Морпіхи 36-ї: історії року, що минає».
Від учителя до морпіха
До повномасштабного вторгнення Євгеній працював учителем фізкультури. Службу розпочинав піхотинцем: штурмував посадки на Запоріжжі, брав участь у форсуванні Дніпра та боях на Кринках, проходив підготовку у Великій Британії. Після повернення воював на Вовчанському напрямку, згодом — на Курщині та Донеччині.
Сьогодні «Ляля» — головний сержант батальйону, який відповідає не лише за дисципліну, а й за психологічну стійкість підрозділу.
«Це був переломний момент»
Один із найважчих епізодів стався під час боїв на Курщині. Підрозділ понад місяць утримував позиції під постійними обстрілами, відбиваючи штурми. Зрештою противник обійшов населений пункт із трьох боків — морпіхи опинилися майже в оточенні.
За словами Євгенія, у якийсь момент бійці були виснажені фізично й психологічно та відмовлялися продовжувати рух.
«Довелося пояснити: якщо зараз зламаємось і кинемо все — нас усіх переб’ють», — згадує він.
Оборону втримали, людей вивели
Після цього підрозділ продовжив оборону, зірвав подальші дії противника та згодом організовано вийшов з району боїв. Поранених і фізично виснажених вивозили на захопленому російському автомобілі, решта особового складу виходила пішки.
Усі бійці підрозділу змогли залишити позиції.
«Я дійсно пишаюся своїми людьми: не бояться і не відступають. Справжні морпіхи», — каже головний сержант.
