24 лютого 2022 року російські окупаційні війська розпочали вторгнення в Україну. У Кремлі розраховували на швидку перемогу і «Київ за…
Бригада «Рубіж» оприлюднила свідчення двох російських полонених, захоплених на Покровському напрямку. Військові кажуть, що їхні історії демонструють «порожнечу в очах пересічного солдата рф».
Про це йдеться в публікації на сторінці 4 бригади оперативного призначення «Рубіж» НГУ.
Перший полонений — 18-річний юнак, який підписав контракт через шантаж поліції. Другий — 46-річний «дід» із Татарстану, мобілізований ще у 2022 році. Обох, за словами бійців, «кинули на безглузді „м’ясні штурми“, щоб виявити оборонні позиції». Їм пощастило потрапити в полон до українських захисників.
Олександр, 18 років (м. Новокузнецьк): «Щоб мама не страждала»
18-річний Олександр Хмільов (2007 р.н.) розповів, що опинився в армії через шантаж із боку поліції.
«Я вдома крав. Вони розкрили цю справу й потягли мене у відділок. Казали: „Якщо не підпишеш контракт — твоя мама сидітиме у відділку“. Я сказав: „Давайте я краще підпишу, щоб мама не страждала“», — згадує хлопець.
Після цього він відправив матері 1,5 мільйона рублів, купив собі амуніцію та був відправлений на фронт. Його «навчання» тривало лише 13 днів.
«Про дрони нам нічого не показували — тільки, як тікати. „Кутами різати, в посадку забігати“ — і все», — розповів Олександр.
Він зізнався, що після поранення дроном його просто залишили на позиції без допомоги: «Місяць сидів в окопі. Один раз за місяць скинули їжу й воду. Ходив по ягоди, по мед у село — тоді знову отримав поранення».
На питання про ставлення до російського диктатора хлопець відповів коротко: «Кінче**й він. Навіщо він затіяв цю війну? Щоб захопити землі».
Радік, 46 років (Татарстан): «Потрапив у капкан»
46-річний єфрейтор Радік Закіров був мобілізований 25 жовтня 2022 року.
«Тоді ще була якась мотивація — казали, що це ненадовго. Але то був обман. Потім зрозумів: ти вже потрапив у капкан, і ніхто тебе не відпустить», — зізнається він.
Його «підготовка» тривала два місяці, хоча, за словами чоловіка, «ми просто жили в наметах, стріляли по кілька набоїв».
На позиціях Радік побачив десятки трупів і усвідомив, що їх ведуть «на забій».
«Кожен перехід — по 10 трупів бачив. Зрозумів, що нас просто списують.»
Втеча та примусове повернення
Під час третьої відпустки чоловік вирішив не повертатися — став «СЗЧ» (самовільно залишив частину). Працював далекобійником, потім у сервісі. Але його спіймали.
«Приїхав додому — хтось із сусідів доніс. Поліція забрала, передала військовим. Казали: „Все буде добре, напиши відмову від війни“ — але все порвали й викинули», — розповідає полонений.
Закірова разом з іншими дезертирами повезли назад на фронт «як арештантів»:
«Контроль жорсткий: вихід — лише по одному, телефони й паспорти забрали.»
«Татарам час збиратися за своє»
Радік заявив, що шкодує, що Татарстан свого часу не відокремився від росії.
«Татарам давно час збиратися за своє. Людей залякали, більшість — зомбовані», — сказав він.
Він також обурений тим, як Кремль експлуатує ресурси регіону: «У нас газ і нафта під будинком, а ми платимо шалені гроші. Чому наша республіка не може жити по-іншому?»
Полон і вибір
Радік зізнався, що давно планував здатися, бо розумів: «ми не жильці».
Коли українські бійці вийшли на позиції, він першим підняв руки й показав шлях до бліндажа, де ховалися ще двоє, зокрема 18-річний Олександр.
«Сказали: „Без дурниць — будете жити“. Я навіть не думав, що це буде так просто», — розповідає він.
Як повідомляла АрміяInform, воїни 10-го армійського корпуса ЗСУ захопили в полон російського загарбника Степана, який в росії був засуджений до 12 років колонії, але підписав контракт з армією рф.
До речі, якщо вас цікавить спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform та на сторінку в інстаграмі.
