Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
«Уран» і «Вовк» — батько та син, які ще недавно були цивільними, а нині служать пліч-о-пліч у складі 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ЗСУ. Попри різницю у віці, вони виконують бойові завдання на рівних — з відданістю, притаманною справжнім воїнам.
Історію родини спецпризначенців опублікували на сторінці ССО ЗСУ.
Батько «Уран»: ветеран АТО, який не очікував такого масштабу
«Уран» — ветеран війни на сході України 2014–2015 років. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він повернувся до строю. Каже: війна не стала для нього несподіванкою, але її масштаби шокували.
«Ми, хто демобілізувався у 2015 році, розуміли, що загострення буде. Але навіть уявити не могли, що війна стане настільки великою», — згадує «Уран».
«Війна — це дуже складна справа. Як би ти не готувався, готовим бути неможливо. Головне — вміти знаходити рішення в найважчих обставинах. Тоді буде результат», — додає він.
Син «Вовк»: «Батько — мій найкращий приклад»
Його син із позивним «Вовк» пішов добровольцем у 2022 році. Спершу служив в іншому підрозділі, а згодом перевівся до 73-го морського центру, щоб бути ближче до батька.
«Батько сприйняв моє рішення позитивно. Я відчув, що тут — на своєму місці. Ми завжди підтримуємо одне одного, а він для мене — найкращий приклад у всьому», — розповідає «Вовк».
«Уран» філософськи підсумовує їхню спільну службу:
«Робота на війні буває різною — на передовій чи в тилу. Головне — робити її максимально якісно».
Як повідомляла АрміяInform, оператори 8-го полку Сил спеціальних операцій ЗСУ провели успішну операцію в тилу противника на Донеччині, знищивши трьох окупантів і здобувши важливі трофеї.
