Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На сході Харківщини, де оборону тримають нацгвардійці бригади «Буревій», не стихає гул важких гармат «Гіацинт». У одному артилерійському розрахунку служать люди з абсолютно різними життєвими шляхами — музикант, водій і фермер, об’єднані спільною метою: бити ворога й захищати Україну.
Їхні історії розповіли на сторінці 1 Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка.
«Пух» — від контрабаса до гармати
Солдат Михайло, позивний «Пух», до війни був артистом оркестру Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського. Грав на контрабасі у великих залах, а тепер влучає у ворога з артилерійської гармати.
«Знайомі підказали, що тут хороша артилерія — вирішив спробувати. Спочатку колектив був проти: „Ти, зелений, хочеш бути навідником?“ Але коли наш навідник пішов у відпустку, я його замінив і показав результат. Відтоді став у розрахунку своїм», — згадує Михайло.
«Старий» — за кермом і на війні
37-річний Олександр, позивний «Старий», родом із Чернігівщини. До війни працював водієм у будівельній компанії — має понад 20 років за кермом. Після повномасштабного вторгнення приєднався до Нацгвардії.
Нині він — номер обслуги гармати (сапер). Під час АТО Олександр був водієм артилерійського тягача «Рапіри», а згодом воював на гірській гаубиці «Melara» у Серебрянському лісництві. Тепер його фронт — Харківщина, «Гіацинт» і нові бойові завдання.
«Малюк» — командир гармати у 22 роки
Наймолодший у розрахунку — старший сержант Олександр, позивний «Малюк». Йому лише 22 роки. Родом із Дніпропетровщини, він закінчив профтехучилище за спеціальністю «робітник фермерського господарства».
У листопаді 2021-го його призвали на строкову службу до військової частини 3027. З початком повномасштабного вторгнення він обороняв Київ на мосту Метро, згодом виконував завдання на Чернігівщині, а від травня 2023 року — на Харківщині.
Після поранення і реабілітації «Малюк» приєднався до артилеристів і нині командує «Гіацинтом», відповідаючи за кожен постріл і життя побратимів.
«Пух, Старий і Малюк — три різні історії, що зустрілися біля ствола однієї гармати. Їхнє життя могло бути іншим — із концертами, полями, поїздками. Але сьогодні їх об’єднує спільна справа — захищати Україну», — підсумували у бригаді.
Як повідомляла АрміяInform, 48-річний старший солдат Володимир з екіпажу «Кролики» служить механіком-водієм БРЕМ-1 у 3-й Залізній бригаді. Його екіпаж рятує пошкоджену техніку просто з-під вогню та дронів.
