З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
«Я все життя щось ремонтую. До 2022-го — поїзди в депо. Потім — автівки. Тепер ще й генератори додалися», — усміхається «Кокос», водій-механік і фактичний «зампотех» підрозділу БПЛА BULAVA Окремої президентської бригади.
Його історію опублікували на сторінці бригади.
З метро — у 3-й батальйон
До повномасштабного вторгнення «Кокос» працював ремонтником рухомого складу в Київському метрополітені.
«Коли перші ракети впали на Київ — ми з хлопцями з депо всі разом пішли служити. Потрапили в Президентську, у 3-й батальйон. Так і служимо тут від перших днів його створення», — згадує він.
Зараз на «Кокосі» — відповідальність за весь автопарк підрозділу, водіїв і генератори.
«Все має бути справним: щоб вчасно доставити хлопців на позиції, забрати їх, зробити довози. Все має працювати як годинник — навіть якщо ти сам уже сиплешся», — сміється він, бовтаючи жарознижувальні ліки (бо хворіє, але залишається на посту).
Ноу-хау від «Кокоса»: антидронна сітка зі скловолокна
Боєць із гордістю розповідає, що його підрозділ першим на своїй ділянці фронту застосував антидронові сітки, виготовлені зі скловолокна.
Секрет інновації — у матеріалі.
«На відміну від металу, скловолокно не заважає роботі РЕБ, які стоять на даху під сіткою. Але водночас воно достатньо міцне й пружне, щоб зупинити ворожий дрон», — пояснює військовий.
«У нас підрозділ — як родина»
«Кокос» міг би давно списатися — через хворе коліно, догляд за бабусею чи трьома дітьми. Але залишився.
«Та куди я піду?! Хлопці всі мої тут. Ми разом ще з депо. У нас підрозділ як родина: служать батьки з дітьми, чоловіки з дружинами. А я чого буду псувати статистику?» — усміхається боєць.
Як повідомляла АрміяInform, 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» привітав своїх побратимів із присвоєнням найвищої державної нагороди — звання Героя України. Президент Володимир Зеленський особисто вручив ордени «Золота Зірка» старшим лейтенантам Єгору Сидоренку та Олександру Шпаку.
