А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
Напився, підписав контракт і пожалів одразу — полонений окупант, захоплений десантниками 79-ї бригади розповів, який вигляд має армія рф зсередини.
Про це йдеться в публікації на сторінці бригади.
Водночас українські військові наголошують: незважаючи на деградацію противника, його не можна недооцінювати, адже таких, як він, у росії — безліч. Саме це, на думку десантників, і є «небезпечна сила кількості».
«Напився до чортів, похмелився, поїхав у воєнкомат»
Полонений, Красначоков Михаїл Владіміровіч, 1983 року народження, уродженець Алтайського краю, розповів, як потрапив на війну.
«Сидів удома, пив водку, напився до чортів, вранці встав, похмелився, поїхав у воєнкомат — уже п’яний зовсім», — розповідає він.
Мотивацією стали гроші: працюючи трактористом, він отримував 40 тисяч рублів, але більшу частину віддавав на аліменти.
«Жінка відмовляла, але я не послухав — п’яний був», — каже росіянин.
Контракт він підписав 17 листопада, а вже наступного дня його відправили на «навчання», яке тривало три місяці.
«Зранку каталися на мотоциклах, потім рили окопи. Після обіду — полігон, ходили по окопах без патронів, вчилися „штурмувати“», — згадує полонений.
За його словами, контингент був типовим для російського війська: «Всі алкоголіки, один наркоман».
«Танки завалять» або «розстрілювали на місці»
Розчарування минуло швидко.
«Пожалів одразу, як тільки повезли», — каже він.
За словами Красначокова, командування залякувало солдатів, щоб не відмовлялися від участі у війні:
«Скажеш, що не хочеш — свої танки завалять. Хто відмовлявся йти вперед, давали ТМ-ки — щоб ішли з ними. Відмовився — розстрілювали на місці».
Його підрозділу, 5-му мотострілецькому батальйону, наказали «тримати оборону».
«Їхало чотири мотоцикли по одному. Двоє підірвалися, не доїхали. Перший раз, коли по нас почали бити міномети — наші ж. Я оху*в зовсім», — визнає він.
Після підриву одного з мотоциклів уламки поранили йому руку. Він пересів до іншого, і вдвох вони добралися до підвалу.
«Здаємося!»
«Чотири дні з підвала не вилазили. На четвертий день почалися ваші зачистки. Кричать: „Хто тут? Здаєтеся?“ — ми й закричали: „Здаємося!“»
Полонений підтвердив, що після полону українські військові його не били, нагодували, напоїли й дали закурити.
«Передаю землякам: не підписуйте контракт. Ці гроші не варті життя. Такого вам по телевізору не покажуть», — каже росіянин.
На питання, що б він сказав Путіну, відповів без вагань: «Якби я його побачив — сказав би, що він гандо*».
Як повідомляла АрміяInform, пілоти зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, які одними з перших почали застосовувати сіткомети, розповіли про неймовірні логістичні труднощі та «азартні ігри» в небі. За їхніми словами, ворожі «Мавіки» почали сипатися на землю, «мов мертві мухи».
