Нині це підрозділ Сил безпілотних систем Збройних Сил України, що спеціалізується на застосуванні FPV-дронів, аеророзвідці, патрулюванні та коригуванні вогню за допомогою безпілотників. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
49-річний киянин Денис із позивним «Артист» до війни був актором театру та кіно. Зізнається, що не раз перевтілювався у ролі воїнів-захисників — тоді ще на сцені. Тепер — у реальності. Його нинішня роль не має дублерів: молодший сержант, командир міномета, реальні позиції на Донеччині.
Про це йдеться у матеріалі, опублікованому на сторінці підрозділу.
«Я знищив Кадирова!»
Денис добровільно мобілізувався в лютому 2022-го. Спочатку воював у складі «Азову» — тоді ще поза структурою ЗСУ.
— Звільняли Київщину, потім обороняли Сумщину. Там я знищив… Кадирова! Щоправда, це був тезко, але звучить красиво, — сміється «Артист».
Відтоді — нескінченний ряд бойових епізодів, поранень і контузій. Один уламок і досі в його нозі — лікарі заборонили витягати.
Шість FPV в бліндаж і диво порятунку
— На власні очі бачив, як горить бетон! — пригадує Денис.
Під час боїв за Часів Яр ворог влучив шістьма FPV-дронами просто в укриття, де перебував екіпаж «Артиста». Останній дрон був із термобаричним зарядом.
За мить до цього командир наказав побратимам розбігтися по кутках — інтуїція врятувала всіх.
— Я не знаю, що це було — інстинкт, відчуття, Бог. Але якби не ця команда — нас би просто не стало, — каже Денис.
Коли вибухи стихли, він відкопував побратимів і витягував їх назовні, а через кілька хвилин будівлю повністю засипало уламками.
Згодом, уже на відкритій місцевості, їх продовжували переслідувати дрони. Воїни дві години повзли в посадці, намагаючись сховатися за кожним кущем. Один із безпілотників ліг їм «на хвіст» навіть після посадки в бронемашину — поки один боєць не збив його автоматною чергою просто в повітрі.
«Я став приманкою, щоб хлопці лишилися живі»
Іншого разу після вдалого мінометного обстрілу ворожої позиції Денис помітив дрон-розвідник, який завис над ними. Щоб не видати місце сховку групи, він навмисно відтягнув апарат на себе.
— Я побіг у протилежний бік, щоб забрати увагу. Поруч стояв старий сарай без даху. Сів біля стіни, а дрон завис над головою. П’ять хвилин психологічного тиску — то наближався, то відлітав, дзижчав прямо у вухах. Потім скид, вибух — і все. Від будівлі лишилася лише стінка, біля якої сидів. Як не повірити у вищі сили? — каже він.
«Три поранення, уламок у нозі і віра в перемогу»
За час служби Денис тричі був поранений, кілька разів контужений. Один уламок застряг у сухожиллі й нагадує про війну щоразу, коли ходить.
— Був випадок: снаряд упав просто за спиною і не розірвався. Іншим разом — обстріл «Градами», касетні боєприпаси. От тоді й отримав осколкові поранення, — розповідає.
Після фронту Денис гостро відчуває шум мотоциклів, не може слухати російську мову й тих, хто «втомився від війни».
— Втомилися? Ми тут стоїмо, щоб ви мали змогу втомитися, — каже він тихо, без злості, але з болем.
Актор і воїн
До війни він грав у фільмі «Гетьман», у сцені, де герой докоряє Богдану Хмельницькому за союз із Москвою.
— Символічно, правда? — усміхається Денис. — У житті продовжую ту сцену. Тільки тепер не актор — українець зі зброєю.
Його мрія — написати сценарій про незламного українського воїна й зняти правдиве кіно про війну, без фальші й глянцю.
— Якщо зніму — це буде фільм не про смерть, а про силу. Про те, як ми вистояли, — каже він.
«Мій головний оберіг — дружина»
«Артист» з вдячністю говорить про дружину Роксану. Вона підтримує його щодня, волонтерить і надсилає посилки на фронт.
— Вона подарувала мені іконку. Я завжди тримаю її поруч. Жоден FPV не страшний, коли знаєш, що вдома чекають, — каже Денис.
Мріє про день, коли знову зможе подорожувати з коханою — тільки вже мирною Україною.
Як повідомляла АрміяInform, 23-річний командир взводу аерозольного маскування Олексій розповів про те, як його підрозділ, створюючи димові завіси на північно-східному напрямку, діє як «невидимий щит», що збиває ворога з пантелику та рятує життя штурмовиків.
