Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У межах всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш» 6 жовтня 2025 року у Києві зібралися понад 70 амбасадорів й амбасадорок безбар’єрності — лідерів та лідерок, які вже сьогодні створюють Україну без бар’єрів.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України.
Це представники та представниці різних громад, бізнесу, державних установ і громадського сектору, які об’єдналися навколо спільної мети — зробити країну доступною для кожного та кожної.
«Ще п’ять років тому, коли ми починали в Україні цю тему, більшість українців говорила, що безбар’єрність – це «щось про пандуси», бо бар’єри сприймали буквально, виключно як фізичну перепону. І ми мусили не один рік пояснювати, що, крім фізичного, в безбар’єрності є ще суспільний, економічний, освітній, цифровий, інформаційний виміри. Власне, саме ці шість ключових напрямів потім стали основою урядової стратегії безбар’єрності», — наголосила Перша леді України Олена Зеленська.
До зустрічі долучилися також представники/ці міністерств, активіст(к)и та експерт(к)и, які просувають зміни на національному та місцевому рівнях. Захід став першим кроком до створення мережі амбасадорів безбар’єрності по всій Україні.
«Для ЮНІСЕФ велика честь підтримувати Україну на шляху до безбар’єрності. Разом із Урядом України та Першою леді ми прагнемо створити державу, де кожна дитина, родина та людина може повноцінно брати участь у житті суспільства. Ми працюємо, щоб політика перетворювалася на реальні зміни — у школах, лікарнях, громадах і домівках», — зазначив голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.
Віцепрем’єр-міністр із відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив, що розпочато роботу над новим законом, який має стати фундаментом для системної реалізації політики безбар’єрності.
«Нам потрібні єдині принципи, дієві механізми та чітко визначені відповідальні на всіх рівнях: місцевому, регіональному та центральному. Саме тому ми створюємо закон “Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства”. Він визначатиме єдині принципи, механізми й відповідальних на всіх рівнях — від місцевого до центрального. Документ охопить освітню, інформаційну, цифрову, економічну та громадянську сфери, забезпечуючи доступність у кожній із них», — сказав він.
Т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна представила бачення безбар’єрної комунікації як ключового елемента створення справедливого суспільства.
Вона розповіла про Комунікаційну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні та флагманський проєкт Міністерства «Інформація без барʼєрів», який уже сьогодні покращує доступ людей до інформації та робить державну комунікацію зрозумілішою.
«Безбар’єрна комунікація набуває нового значення під час війни. Кожне чітке й зрозуміле слово може попередити про небезпеку, підтримати чи навіть допомогти врятувати життя. Тому працюємо над побудовою безбар’єрної комунікації, де інформація є доступною для кожного та кожної, мова зрозумілою, а слово — інструментом захисту та підтримки», — сказала вона.
Радниця-Уповноважена президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна наголосила: «Aмбасадори безбарʼєрності — як громадяни дії – можуть просувати культуру гідності: пояснювати колегам, чому безбар’єрність дорівнює повага. Розповідати про безбар’єрну мову. Вчити інших через власний приклад — реалізовувати власні ініціативи, підказувати, де можна шукати безбар’єрні рішення, спираючись на спільноту амбасадорів та амбасадорок. Бути «голосом безбар’єрності в громаді» — навчитися помічати бар’єри у школі, лікарні, бібліотеці, транспорті і підіймати на рівень місцевого самоврядування».
Учасники та учасниці заходу взяли участь в тренінгу з основ безбар’єрності від ГО «Безбар’єрність» та разом напрацювали індивідуальні плани реалізації проєктів у своїх громадах.
Це конкретні кроки, які кожен та кожна планує впровадити вже до кінця року, щоб зробити свою громаду доступнішою для кожного та кожної. Це, наприклад, моніторинг громадських просторів й бізнесу на предмет фізичної доступності, створення мапи доступних місць і поширення вимог ДБН.
Суспільна та громадянська безбар’єрність включає адвокацію створення Рад безбар’єрності, тренінги для фахівців та фахівчинь, що працюють із ветеранами та людьми з інвалідністю. У напрямі освітньої безбар’єрності планується робота з педагогами, батьками та учнями, інформування людей з інвалідністю про їхні права у сфері освіти.
А у сфері інформаційної безбар’єрності амбасадори та амбасадорки планують проведення аудитів доступності інформації.
