Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Бійці бригадної артилерійської групи 12-ї бригади «Азов» розповіли про бойову роботу свого екіпажу на італійській САУ M109L, якій вони дали власне ім’я — «Моніка Белуччі».
Про це йдеться у сюжеті, опублікованому на сторінці підрозділу.
«Ми знаходимось всередині гармати М109L, яку звуть Моніка Белуччі. Ми її дуже любимо за те, що вона робить ворогу дуже боляче», — розповідає командир гармати, молодший сержант на псевдо «Вухо».
Він зізнається, що до служби робота артилериста здавалася йому надзвичайно важкою, але зараз він та його побратими працюють як єдиний механізм. Робота розрахунку — це ціла наука, де командир робить розрахунки, снарядний готує снаряд, пороховий — порох, а навідник за допомогою «Панорами» наводить гармату на ціль.
Проте, як з іронією зазначає «Вухо», сама стрільба — це найлегша частина. «Можливо, деякі думають, що артилеристи тільки стріляють, а насправді стрільба для артилериста — це відпочинок. Тому що 90% часу артилерист копає, копає, готує вогневі позиції, підготовлює вогневі позиції запасні, маневрує, грузить снаряди», — пояснює він.
Робота артилерії — це постійний ризик. «Якщо по нам працює контрбатарейка, значить ми знаходимось в правильному місці. Значить ми кудись влучили серйозно», — каже командир. У таких випадках стандартна процедура — це швидкий маневр на заздалегідь підготовлену запасну позицію.
Але попри всі труднощі та небезпеку, найвищою нагородою для них є не уражена ціль, а врятовані життя побратимів.
«Найкращий результат для мене, напевно, коли зустрічав піхотинців, яких в якихось операціях ми прикривали, і вони нам дякували. Це найвища похвала для артилеристів», — підсумовує «Вухо».
Як повідомляла АрміяInform, Президент України Володимир Зеленський вручив орден «Золота Зірка» старшому лейтенанту 1-го корпусу НГУ «Азов» Денису «Бику» Ткаличу.
