Розпочавши службу Україні на посаді командира 1-го Волинського корпусу Армії УНР фаховий військовий зріс до служби у Генеральному штабі Дієвої Армії, а в підсумку обійняв посаду Військового…
25 вересня проросійські Telegram-канали вирішили «порадувати» жителів Молдови новим сценарієм. Цього разу — з елементами воєнної драми.
В інформаційний простір масово закидали зображення «повісток», буцімто розісланих мешканцям Кишинева.
У цих «документах» чорним по білому зазначалося: громадяни мають з’явитися до військових центрів для «прояснення військової ситуації». А щоб фейк звучав більш переконливо, автори додали класичний «трилерний» сюжет — мовляв, у Молдові розпочалася масова мобілізація.
От тільки сценаристи явно поспішали: шрифти у повістках різні, печатки нагадують «made in Paint», а формулювання — радше зі словника російських пропагандистів, ніж із юридичної документації.
Міністерство оборони Молдови: «Це не ми, і взагалі — не смішно»
Офіційна реакція Кишинева була блискавичною. Міністерство оборони Республіки Молдова заявило: жодної масової розсилки не було, повістки є відвертою підробкою, а єдина мета таких «вкидів» — посіяти паніку та дестабілізувати суспільство.
Відомство також наголосило: подібні інформаційні атаки традиційно активізуються напередодні виборів. І російські пропагандисти чудово знають, що страх і недовіра — найкращий ґрунт для маніпуляцій.
російський фейк як зброя: дешевий, але токсичний
Фейки для кремля — це своєрідна «дешева артилерія». Не треба витрачати мільярди на ракети — достатньо кількох фото в Photoshop і десятка анонімних Telegram-каналів.
Далі все просто: «новину» підхоплюють боти, запускають ланцюгову реакцію, і вже частина суспільства починає хвилюватися — «а раптом правда?».
Саме так москва роками працює з сусідніми країнами: сьогодні вони «мобілізують» молдаван, учора «евакуювали» литовців, завтра «здають» Україну. Усе — під копірку.
Чому це небезпечно
російська пропаганда не має на меті переконати у правдивості. Її головна задача — заплутати, розхитати й посіяти хаос. Бо в хаосі простіше керувати суспільними настроями й підривати довіру до державних інституцій.
І саме тому такі атаки небезпечні: навіть абсурдний фейк, розігнаний на достатню кількість платформ, може спричинити паніку, черги біля військкоматів чи хвилю фейкових «відмов від служби».
«Мобілізація з фотошопу» — яскравий приклад того, як кремль намагається воювати не лише на полі бою, а й у головах людей. Це війна за довіру, і виграти її можна лише критичним мисленням та зверненням до офіційних джерел.
Бо якщо вірити всім «повісткам із Telegram», то завтра мобілізують навіть котів і собак, а «центром збору» стане найближчий продуктовий магазин.
