Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
На Оріхівському напрямку, в зоні відповідальності 118-ї бригади, ворог час від часу проводить штурми та розвідку боєм. Однак всі ці рухи противника закінчуються однаково — степи всіяні тілами росіян.
Про це в ефірі Армія TV розповів Дмитро Пелих, начальник відділення комунікацій 118-ї окремої механізованої бригади.
За його словами, бійці бригади постійно зменшують кількість штурмовиків, однак до них надходять свіжі сили. Це така собі «солянка» — можуть бути як найманці з Африки, або ж заробітчани з російської глибинки.
«Про ідеологічно налаштованих давним-давно можна забути. Ми це помітили фактично в 24-му році, закінчилися „ми всіх побєдім“, закінчилися колорадські стрічки, немає такого, абсолютно немає. Все впирається в кошти. Люди йдуть заробляти, тому що разово їм відплачують близько 20 тисяч доларів» — розповів начальник відділення комунікацій 118-ї ОМБр.
Інша справа, зауважив Дмитро Пелих, чи вдається піхотинцям цими коштами скористатися. Адже з Оріхівського напрямку дивом повертається один росіянин з двадцяти.
«Коли йдуть в штурм, то їхні командири забирають в них карточки, змушують писати пін-коди від цих карточок. Ці окупанти тривалий час рахуються живими. Наступним хвилям їхні командири розказують: „все нормально, йдіть в Малу Токмачку, наші закріпилися“. Хоча, насправді, це не відповідає дійсності, вони всі лежать по дорозі до Малої Токмачки» — констатував Дмитро Пелих.
Як повідомляла АрміяInform, на Новопавлівському напрямку ситуація динамічна. Він залишається одним з найбільш активних на сході країни. В операційній зоні морських піхотинців з 37-ї бригади за добу було зафіксовано чотири боєзіткнення, усі успішно відбиті.
