Серед нових контрактників — молодий військовий, який нещодавно відслужив за умовами «Контракту 18‒24» і тепер уклав шестимісячний піхотно-штурмовий контракт. Про…
«Поранені почали вставати й пробувати сидіти, закриваючи нам вид із камери. Було важко керувати дроном», — згадує оператор наземного роботизованого комплексу (НРК) Олександр «Вуйко», описуючи одну зі своїх найнапруженіших місій — евакуацію двох важкопоранених піхотинців.
Про неймовірну операцію розповіли на сторінці 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
До війни Олександр працював інженером із ремонту побутової техніки. «Не міг більше дивитися, як хлопці йдуть, а я тут лишаюся», — пояснює він своє рішення піти до війська. Пройшов шлях від водія до пілота «Вампіра», а згодом став оператором НРК.
Він згадує, як, повертаючись із завдання з доставки припасів, отримав наказ забрати з поля бою двох поранених піхотинців. «У них були пошкоджені ноги, один із них стікав кров’ю», — каже «Вуйко».
Поранених завантажили на борт, але повернення виявилося не менш складним. «Вони намагалися сісти, закривали нам вид із камери, і в окремі моменти ми орієнтувалися лише по зображенню з „Мавіка“, який нас супроводжував», — пояснює він.
Справжнім випробуванням став розбитий авіабомбами міст: проїзд залишився лише посередині. «Назад ми вирішили не ризикувати — боялися, що робот може з’їхати у воду разом із пораненими», — каже оператор.
Під час евакуації, яка тривала близько пів години, надійшла інформація про ворожий FPV-дрон. «Ми сховалися під деревами й чекали, поки мине загроза», — розповідає Олександр.
«Якби не робот, цю дистанцію довелося б долати пішки, і це зайняло б щонайменше годину-дві. В таких умовах, думаю, хлопці могли б втратити кінцівки», — підсумовує він.
Як повідомляла АрміяInform, перебуваючи на Донеччині, Президент Володимир Зеленський зустрівся з воїнами 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де обговорив питання прямого фінансування батальйонів, захисту техніки від дронів та скорочення часу між поданням на нагороди та їх врученням.
