«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Бійці 152-ї окремої єгерської бригади Юрій та Максим на своїх бронемашинах Kirpi (турецькою це «Їжак») пройшли важкі бої, а тепер беруть участь у підготовці особового складу на полігоні.
У штурмах Kirpi участі не беруть, їхнє завдання — забезпечення переднього краю оборони.
Рятує від мін
Завдяки високій посадці та v-подібному днищу Kirpi мають досить ефективний протимінний захист, який дозволяє зберігати екіпаж та десант.
— Були випадки, коли Kirpi підривалися на танкових мінах. Пошкодження були серйозні: мости вирвало, двигуни пробивали капот, але головне, що люди живі, — розповідає Юрій.
За словами його колеги Максима, під час вибуху міни пасажири машини підлітають аж до стелі. Яка навмисно зсередини зроблена м’якою, щоб бійці не зазнали травм.
— Випадки бувають різні. Все залежить від того, що за міна, під якою частиною вибух. Але головне правило таке: якщо можеш їхати — їдь. У сучасному бою не можна зупинятися, — каже Максим.
Рахунок на секунди
Коли Kirpi приїздить на позиції, часу на вивантаження боєприпасів, харчів та підкріплення дуже мало.
— Працюємо якнайшвидше: заскочили, вивантажилися і поїхали. Чим швидше, тим краще для всіх. І для водія, і для тих, кого він везе, — розповідає Максим.
За його словами, щоб пришвидшити процес, бійці іноді не пристібаються пасками до крісел.
— Зараз на полігоні вчимо нашу піхоту швидко завантажуватися в Kirpi і швидко вивантажуватися. Щоб потім у бойовій обстановці не було затримок, — каже Юрій.
Досить важкі двері позаду машини відкриваються за допомогою гідравлічної системи. Але якщо вона буде пошкоджена в бою, то вручну двері не відчиниш, доводиться вилазити через люк у даху.
Головний ворог — дрони
Коли Kirpi розроблялися, ніхто і подумати не міг, яку роль у війні відіграватимуть дрони — як бомбери, так і камікадзе. Тому, наприклад, у машини не така потужна броня на даху, як хотілося. І у разі бойового застосування Kirpi необхідно додатково захищати.
— Дах слабуватий, бо розроблялася машина ще до появи «ефпівішок». Нині їх стараються обварювати, щоб захистити від дронів. Коли ми були на Курщині, то там без наварених антидронових решіток не допускали до виконання завдань, — розповідає Юрій.
Сам він не раз потрапляв під удари російських дронів.
— Бувало, що влучали ворожі «ефпівішки». Завжди цілять у колеса, щоб знерухомити машину, а потім вже добити. Але кожного разу вдавалося від’їхати, — розповідає Юрій.
У досвіді Максима були і скиди з бомберів, і прильоти дронів-камікадзе.
— Але все поруч падало, в машину жодного разу не влучили, — каже Максим.
У Kirpi влаштоване місце для кулеметника, але останнім часом воно залишається порожнім.
Хоча Юрій згадує, що одного разу довелося діяти в парі: один Kirpi вів вогонь з кулемета і прикривав другий Kirpi, який вивозив поранених.
Зручний в керуванні
Kirpi має повний привід, працюють обидва мости, також можна вмикати блокування коліс. Автоматична коробка передач та гідропідсилювач керма полегшують керування, а потужний двигун дозволяє набирати на хорошому покритті високу швидкість, незважаючи на масу в майже 19 тонн.
І Юрій, і Максим погоджуються, що в керуванні машина зручна. Знають, про що говорять, бо обидва в цивільному житті працювали водіями.
Але відчувається, що машину розробляли в значно південнішій країні.
— По асфальту їде чудово або по путівцю, коли сухо. Але якщо починається багнюка, то їде погано. Навіть по льоду краще їде, аніж по багну, — ділиться своїм досвідом Юрій.
Приборів нічного бачення в машині немає, тож водії намагаються їздити поки хоч щось видно.
У салоні Kirpi встановлений кондиціонер, який дозволяє тримати комфортну температуру і влітку, і взимку. Також є витяжка.
— Якось поверталися з позицій, хлопці були на нервах, просили закурити. Я дав добро, увімкнув витяжку, хлопці закурили і заспокоїлися, — згадує Максим.
