Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Чому військовослужбовцю важливо піклуватися про свій фізичний стан?
Як зробити так, щоби колінні та плечові суглоби й хребет ще донедавна цивільних людей не лише «не покинули чат» після проходження БЗВП та подальшої служби, а й зміцнилися та подякували? Чому фізична культура після мобілізації має бути неодмінною складовою підготовки військовослужбовця?
Про це АрміяInform запитала в тренерки Юлії Коваль. Вона — керівник Школи підготовки адаптивного тренера, співавтор методичного посібника/програми базової фізичної підготовки військовослужбовців, котра рекомендована для використання в Сухопутних військах ЗСУ.
Юлія також головний тренер проєкту «Ігри Героїв», адаптивний тренер ATA — Adaptive Training Academy, член Української Фітнес Асоціації та член ISSA — International Sport Science Association.
Зі слів Юлії, вона разом з колегою Валерієм Киселем почали впроваджувати фізичну підготовку в Сухопутних військах ЗСУ. Стартували із навчання інструкторів навчальних центрів. Згодом — створили методичний інтерактивний посібник, яким користуються наразі не лише Сухопутні війська, а й Національна гвардія України.
Так, Управління фізичної підготовки і фізкультурно-спортивної реабілітації Сухопутних військ ЗСУ впровадили програму, котру запропонували цивільні тренери, але поки лише як рекомендації через певні процедурні моменти та воєнні виклики.
— За 9 місяців ми встигли провести підготовку приблизно 120 фахівців з фізкультурно-спортивної реабілітації, була розроблена навчальна програма «Базовий курс фізкультурно-спортивної реабілітації військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ». У цей базовий курс входило багато тем: як відновлюватися після поранень, зокрема — важких поранень чи захворювань на базі військової частини, — каже Юлія Коваль.
Українська фітнес-індустрія підсилює військо і ветеранів: що можна покращити
Крім того, між цивільними фахівцями і Сухопутними військами було укладено Меморандум про співпрацю.
— Але поки що в подовжений курс БЗВП не змогли додати фізичну підготовку для військовослужбовців. Отже, фахівці, які відповідають за фізичну підготовку в навчальних центрах, можуть або дослухатися до рекомендацій цивільних спеціалістів, або ні. Тому за нашою програмою тренуються, ймовірно, лише з індивідуальної ініціативи.
Юлія констатує, що досить часто в навчальних центрах спостерігається заслабка фізична підготовка. Зокрема, через брак людей у війську.
— Інколи, на жаль, ця фізична підготовка заснована на застарілих радянських програмах, які не покращують, а, навпаки, погіршують стан опорно-рухового апарату військовослужбовця. А інструктори, яких ми підготували, — перебувають на бойових посадах, у районах проведення бойових дій.
Як після важкого поранення військовому покращити власний запас міцності: в Україні триває підготовка адаптивних тренерів
У Нацгвардії програму фізпідготовки теж впроваджують — і тут роль відіграє виключно ініціатива командира бригади або командира корпусу.
— Наша з Валерієм Киселем програма неофіційно апробована не одним підрозділом, і є хороший результат: у військових покращився стан колінних і плечових суглобів та хребта. Якщо командир військової частини зацікавлений в тому, щоб його особовий склад був фізично підготовлений, він виділяє на це засоби і час, — наголошує Юлія.
У лавах Нацгвардії тренери працюють із начальником фізичної підготовки 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», у планах — запустити процеси на рівні корпусу.
— Так, незабаром будемо працювати зі всіма начфізами корпусу (2-го корпусу НГУ. — Ред.). Згідно зі своєю методичкою їх навчатимемо, щоб вони могли якісно проводити фізичну підготовку на рівні корпусу. Нагадаю, що корпус налічує до 5–6 бригад. І 2-й корпус НГУ «Хартія», зокрема його командир Ігор Оболєнський, дуже зацікавлені в тому, щоби це в них впроваджувалося: вони йдуть назустріч і дуже мотивовані, — резюмувала Юлія Коваль.
