Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Фізична підготовка для військовослужбовця — не менш важлива, ніж вміння володіти зброєю. Саме «фізуха» та витривалість може допомогти вийти живим з поля бою, бути мобільнішим, спритнішим чи евакуювати пораненого побратима.
У ППД чи навіть у польових умовах військові мають або намагаються облаштувати собі «спортивний куточок» (досить часто — з підручних матеріалів), щоб мати змогу підтримувати фізичну форму на належному рівні.
Але чи достатньо дружніми до військових та ветеранів (з важкими пораненнями зокрема) є фітнес-центри в тилових містах? Чи достатньо цивільна фітнес-індустрія адаптовується до цього виклику — бути бізнесом у ветеранській країні? Адже не вперше в інформаційному полі трапляються випадки, коли фітнес-тренери потрапляють у скандали з військовими.
Отже, як фітнес-індустрія демонструє свою готовність підсилити військо і ветеранів, з’ясовувала АрміяInform.
«За чотири місяці тренувань наші атлети стали набагато витривалішими»
Наприклад, в Одесі громадська організація Fit Group Ukraine створила соціальний проєкт для військових вишів Одещини — він надає змогу відвідувати безплатні тренування. Діє проєкт у синергії з місцевою владою та військовими.
Так, тренування вже відвідують курсанти та курсантки Інституту ВМС Національного університету «Одеська морська академія» та Військової академії міста Одеса.
View this post on Instagram
Крім того, спортивні клуби стають майданчиками, де відбуваються змагання між різними військовими частинами. Наприклад, з нагоди Дня Героїв України та Дня морської піхоти України.
View this post on Instagram
Тренери від такої співпраці бачать результат.
— Для мене честь займатися фізичною підготовкою курсантів Одеської військової академії. За чотири місяці тренувань наші атлети стали набагато витривалішими, сильнішими і мотивованими до регулярних тренувань. Наш соціальний проєкт нестримно набирає обертів, і я цьому неймовірно радий, — говорить співзасновник та ментор проєкту Олександр Мельніченко.
View this post on Instagram
Щоб тренер і ветеран себе швидше знайшли — допоможе мобільний додаток
Восени 2020 року в Україні з’явився перший мобільний додаток, який допомагає отримати безкоштовну спортивну реабілітацію ветеранам та військовослужбовцям. Це застосунок TRENVET для запису онлайн до реабілітолога, масажиста та фітнес-тренера в усіх регіонах України.
Якщо ветеран бажає займатись фізичною культурою з якісним фахівцем у зручній для нього локації, то йому варто зареєструватися в додатку TRENVET, натиснувши кнопку «ветеран», заповнити відповідні дані, обрати зручну для себе локацію тренувань та види спорту, і TRENVET надасть йому інформацію про найближчий спортивний зал та тренера, який із задоволенням проведе тренування на волонтерських засадах.
Якщо тренер бажає допомогти ветерану краще інтегруватись у суспільство, надихнутись здоровим способом життя, він може також зареєструватися у мобільному додатку, натиснувши кнопку «тренер».
Усього за кілька місяців існування додатку понад пів тисячі ветеранів отримали можливість безплатного отримання фізкультурно-оздоровчих послуг у безпосередній близькості до їхнього комфортного перебування. Кількість завантажень додатку сягнула понад 1000.
Проєкт створили ГО «Звитяга Нескорених» та ГО «Федерація стронгмену України» за підтримки Українського ветеранського фонду. Зазначені громадські організації займаються спортивною реабілітацією ветеранів та військовослужбовців з 2015 року.
Помічник під час тренувань на кріслі колісному
Ще один зручний додаток — BetterMe. Для українців він — безплатний. Застосунок допомагає з харчуванням, тренуваннями та загалом підтримкою здорового способу життя.
Але недавно в них з’явилися програми тренувань з відео для осіб на кріслах колісних та ампутаціями.
Там можна обрати вид тренування, частину тіла, яку хочете «прокачати» та отримати набір тренувань із відеоінструкціями.
«Чимало спортклубів в Україні надають військовим знижки від 20 до 100% на абонементи»
Тренерка Юлія Коваль — співавтор методичного посібника/програми базової фізичної підготовки військовослужбовця ТРО ЗСУ. Вона також головний тренер проєкту «Ігри Героїв», адаптивний тренер ATA — Adaptive Training Academy, член Української Фітнес Асоціації та член ISSA — International Sport Science Association.
У неї ми запитали, чи готова фітнес-індустрія України до соціальної відповідальності в розрізі тренувань ветеранів та ветеранок.
— Чи готова: і так, і ні. Я категорична в цьому питанні, адже достеменно знаю фітнес-індустрію України зсередини і точно знаю, що не існує жодного клубу, де прайм-тайм 24/7. Саме тому я впевнена, що клуби можуть собі дозволити приймати певний відсоток ветеранів/ветеранок щонайменше зі знижками. Щонайбільше — безплатно (тут ремарка: ветерани, які набули інвалідності і прагнуть займатися адаптивними тренуваннями). Проте одночасно частково відповідь ствердна, тому що чимало клубів у різних містах України надають захисникам/захисницям знижки від 20 до 100% на абонементи — і це вже добре, — говорить пані Юлія.
Вона констатує, що ситуація може бути кращою однозначно. Але загалом все базується, з її слів, на трьох проблемах:
— Немає розуміння про критичну важливість адаптивних тренувань (після поранень) та необхідність розумного фізичного навантаження під час просто ротацій; немає достатньої кількості адаптивних та інклюзивних тренерів; немає порозуміння між цивільними тренерами та військовими, — каже Юлія Коваль.
Запущено Школу підготовки адаптивного тренера: чому це потрібно ветеранам
Покращити ситуацію можна в кілька способів, зокрема завдяки державному регулюванню.
— Якщо йдеться про безкоштовні тренування, то, можливо, мова має йти про пільги для власників клубів. Якщо питання у непорозумінні між цивільними тренерами та військовими, яке виникає регулярно, то, на мою думку, має бути навчання тренерського складу щодо спілкування з військовими. Цивільні нерідко цього не вміють робити, через відсутність емпатії, тупі питання, які тригерять захисників і захисниць. Тому треба запрошувати психологів, які працюють з військовими, і підвищувати обізнаність у питанні психології тренерського складу та адміністрації. Мені здається, що це має спрацювати, — переконана пані Юлія.
Ще одне проблемне питання для ветеранської країни — відсутність адаптивних та інклюзивних тренерів.
— Виші не дають такої спеціалізації. Я працюю з військовими після важких поранень вже дев’ятий рік і не бачу з боку держави нічого саме в цьому напрямі. Тому створила Школу підготовки адаптивного тренера, наразі набираємо оберти. Ключове завдання: в кожному місті/містечку/клубі має бути хоча б один адаптивний тренер. Йдеться про тренування в період, коли реабілітацію завершено, пацієнт живе далі своє життя, — говорить спеціалістка.
Адаптивні види спорту в Україні досить непогано розвиваються, але це параспорт, він вузькоспеціалізований.
— А особі з інвалідністю, стійким порушенням потрібен всебічний функціонал для набуття незалежності, функціональності в повсякденному житті в новому стані та потужна загальна фізична база, яка потім зробить з нього/неї чемпіона в будь-якому параспорті. Саме тому ми в межах проєкту «Ігри Героїв», де я головний тренер, розробили програму безкоштовних адаптивних тренувань ветеранів. Це потужна база, з якою потім можна і в космос. Ми в «Іграх Героїв» єдині робимо це професійно в Україні, мова про адаптивний функціонал і кросфіт. І єдині готуємо адаптивних тренерів, які дійсно, реально можуть програмувати тренування з урахуванням травми, а не просто тренують клієнта в тренажерці, як і всіх, просто виключаючи, приміром, відсутню кінцівку. Так не працює, надто багато змін у тілі, — пояснює тонкощі роботи з ветеранами Юлія Коваль.
… Фітнес — це і про національну безпеку
Зрештою, тренерка резюмує: включеність фітнес-індустрії в роботу з військом — це і про національну безпеку також.
— По-перше, об’єктивно, бізнеси працюють, бо немає окупації. Окупації немає — бо військові тримають фронт. По-друге, чим краще фізично підготовлена/відновлена армія, тим ефективніше вона на полі бою і не тільки. По-третє кожен фітнес-тренер, наголошую, кожен, має знати характер навантажень в армії, вміти готувати до цього людей і вміти відновлювати їх під час ротацій, — говорить пані Юлія.
Вона наголошує, що представники спортивної індустрії мають співпрацювати і з Міністерством оборони України, і з Міністерством внутрішніх справ. І такі кейси вже є, і вони ефективні.
— Ми з колегою впроваджуємо наразі нову програму базової фізичної підготовки в Сухопутних військах ЗСУ — нарешті позбавляємось трешової радянської системи, яка вбиває, а не зміцнює опорно-рухові апарати, причому на старті. Наш колега цим же займається в Нацгвардії України. Вважаю, що така співпраця — must have.
