У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
На російській кухні фейків сценаристами працюють ті ж самі люди, що колись вигадали «розіп’ятого хлопчика».
Тільки тепер, у 2025-му, акцент змістився на «страшні злочини українських військових».
Новий фейк від роспропа: «Боєць окремої механізованої бригади ЗСУ вбив свою матір за гроші».
Як з харківʼянина зробили військового
Щоб надати вигадці вигляду достовірності, кремлівські фейкороби використали… підроблений скриншот українського медіа. У справжньому повідомленні фігурував цивільний харків’янин, але в російській версії його миттєво «перетворили» на військового.
Далі — більше: пропагандисти домалювали фальшиві «деталі» — службу у ЗСУ та мотив злочину, пов’язаний із грошима. Ось так, кількома кліками у Photoshop, народився новий «кримінальний сюжет».
Реальність без прикрас
У справжньому повідомленні українських журналістів немає жодної згадки про належність засудженого до Збройних Сил України. Це звичайна кримінальна справа, яких, на жаль, трапляється чимало в будь-якій країні.
Але для російської пропаганди цього замало. Бо в їхній реальності будь-який злочин в Україні можна (і треба!) приписати військовим, щоб створювати ілюзію: «дивіться, українська армія — це бандити та вбивці».
Навіщо це робиться?
Тут усе просто:
- дискредитація ЗСУ — показати їх не героями, а «злочинцями»;
- удар по довірі суспільства — змусити українців сумніватися у своїх захисниках;
- інформаційне підживлення російської публіки — щоб люди в рф думали: «ну раз їхні солдати такі, то ми точно воюємо недарма».
Коли у москві беруться писати «кримінальні історії», результат завжди один: дешевий сценарій, бездарна підробка та повна втрата зв’язку з реальністю.
І якщо російська пропаганда продовжує вигадувати казки про «матіровбивць у формі ЗСУ», це лише означає, що правдивих аргументів у них не залишилося. Бо реальність для кремля надто болюча: українські військові воюють за свою землю, а російські — масово гинуть на чужій.
