Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Суд визнав винною уродженку міста Біляївка у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та поширенні матеріалів із виправданням збройної агресії рф.
Як встановлено під час розгляду справи, обвинувачена, усвідомлюючи факт широкомасштабної агресії російської федерації проти України та дію воєнного стану, у червні-липні 2024 року систематично поширювала в Telegram інформацію про місця та час проведення заходів з оповіщення військовозобов’язаних.
Діючи з власного мобільного телефону Iphone 12 Pro Max, вона публікувала повідомлення ворожою мовою в одному з телеграм-каналів, де вказувала конкретні локації роботи військових територіальних центрів комплектування.
Зокрема, 6 червня 2024 року о 17:31 повідомила: «на привозе, по Пантелеймоновской между новым привозом и аптекой, стоят двое»; 17 червня — «под мостом автовокзал в сторону города», 24 червня — про транспорт на Преображенській, а також інформувала про блокпости на перехрестях Софіївської, Ольгіївської та Пастера.
Окремі повідомлення містили образливу лексику на адресу військовослужбовців.
Такі дії створювали суттєві перешкоди для роботи ТЦК та СП, які забезпечують виконання законодавства у сфері військового обов’язку та мобілізації. Фактично йшлося про зрив оповіщення та ускладнення комплектування Збройних Сил України в особливий період, що, в кінцевому підсумку, допомагало загарбницько-окупаційній армії російської федерації.
Також її дії формували негативне ставлення до військовослужбовців ТЦК та СП і посилювали напруження в суспільстві, спонукаючи відмовлятися від виконання громадянського обов’язку із захисту держави й українського народу.
Жінку не зупиняв той факт, що більшість військовослужбовців, які нині служать у ТЦК та СП, є учасниками бойових дій. Однак, зазнавши поранень та контузій на фронті, вони продовжили служити українському народові, підтримуючи Сили оборони в тилу.
Крім того, у жовтні-листопаді 2024 року жінка здійснила перепости в іншому телеграм-каналі, де містилися твердження з виправданням агресії рф та дискредитацією української влади і Сил оборони. У цих публікаціях, зокрема, поширювалися наративи про «внутрішню провину» України у війні та заперечувалася відповідальність російської сторони за обстріли.
Громадянка України свідомо діяла проти власних держави і народу, і це її аж ніяк не зупиняло, доки не потрапила до зали суду.
Вже на судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою провину, підтвердила обставини правопорушень та заявила про щире каяття. Також було враховано, що вона раніше не судима, позитивно характеризується та зробила добровільний внесок на підтримку ЗСУ.
Суд кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України особливий період) та ч. 2 ст. 436-2 (поширення матеріалів, у яких міститься виправдування осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році) Кримінального кодексу України. За сукупністю злочинів їй призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Водночас, з огляду на пом’якшуючі обставини, засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки.
Крім цього, суд ухвалив вилучити в дохід держави мобільний телефон, за допомогою якого здійснювалося поширення інформації. Також із засудженої стягнуто понад 4,4 тисячі гривень витрат на проведення судової експертизи.
Ця справа є черговим прикладом того, що публікація інформації про переміщення військових ТЦК у месенджерах і чатах розцінюється судами як реальне втручання в мобілізаційну роботу та створення перешкод для комплектування Збройних Сил України в умовах воєнного стану.
Як повідомляла АрміяInform, українські суди активно виносять вироки нападникам на військових ТЦК, паліям військових автомобілів, адміністраторам каналів у месенджерах, котрі вели пропаганду проти ТЦК, і тим, хто наївно зливав у ці канали місця перебування військових ТЦК. У Державному реєстрі вже сотні таких судових рішень.
