Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
23 серпня 2004 року президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України».
Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» 23 серпня було встановлено нове свято — День Державного Прапора України.
Синій і жовтий (золотий) кольори використовувалися на гербі Королівства Русь за часів Лева Даниловича. Пізніше ця кольорова гама фігурувала в гербах усіх правителів Королівства Русь і на міській геральдиці Львова, що свідчить про тяглість традиції протягом усього XIV ст. Саме тому синьо-жовтими були хоругви лицарства Львівської і Перемишльської земель у битві під Грюнвальдом 1410 року.
Сучасний синьо-жовтий прапор був уперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові. Русини Королівства Галичини й Володимирії вивісили його над Львівською ратушею як національний прапор. Існують популярні тлумачення, за якими синій колір символізує небо або воду, а жовтий — сонце або пшеничне колосся.
У другій половині ХІХ століття синьо-жовтий стяг набував усе більшої популярності в українців, а після Революції 1905 року його почали використовувати й у Наддніпрянській Україні. Зрештою, у 1917–1921 роках, під час Української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави, у 1938–1939 роках — прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави. А 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора нашої країни.
Окрім України, синьо-жовті кольори здавна поєднані на прапорі Швеції, що являє собою синє полотнище із жовтим (золотим) скандинавським хрестом. Згідно з легендою, Святий Ерік, що вважається національним героєм і покровителем Стокгольма, побачив жовтий хрест у блакитному небі, коли висадився у Фінляндії під час Першого шведського хрестового походу в 1157 році. Він вирішив, що це знак від Бога — і зробив жовтий хрест на синьому тлі своїм прапором.
Можна навести й інші історичні приклади використання синіх і жовтих кольорів на знаменах. Наприклад, італійське Герцогство Парми та П’яченци мало на прапорах поєднання синього і жовтого кольорів з 1545 року, а Далмацьке королівство в монархії Габсбургів — з 1815-го до 1918 року.
Від 9 грудня 1955 року синє полотнище з 12 жовтими зірками, які утворюють коло посередині, є прапором об’єднаної Європи. В офіційному поясненні щодо затвердження прапора сказано: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».
Поєднання синього і жовтого кольорів на державних прапорах є досить популярним у світі. Але, окрім України й Швеції, тільки блакитний і жовтий кольори мають на своїх стягах ще дві країни — Палау й Казахстан.
Державний прапор острівної країни Палау — світло-синє поле із жовтим диском, трохи зміщеним від центру. Синій колір символізує океан і місце нації в ньому. Диск, розташований за правилами золотого січення, уособлює місяць. Повний місяць вказує час, що підходить для вилову риби, рубки дерев, збору врожаю тощо. Місяць також є символом миру, спокою і любові. Прапор Палау був затверджений 1 січня 1981 року, коли Палау стали автономною республікою в асоціації зі США.
У Казахстані світло-блакитне полотнище із жовтим сонцем, орлом та національним орнаментом «баранячі роги» затверджене як національний прапор у 1992 році. Блакитний колір є традиційним для тюркських народів. На прапорі він означає нескінченність неба над землею і людьми, також є символом загального добробуту, спокою та єдності. Сонце — джерело життя та енергії. Час визначається для кочівника рухом сонця. Орел або беркут у світорозумінні кочівників посідає особливе місце. Його зображення в гербах і прапорах народів і етнічних груп, що населяли Казахстан, має давню традицію. Для степовиків це символ волі, незалежності, прагнення до мети, до висоти, політ у майбутнє. Цікаво, що блакитний прапор із жовтим або білим орнаментом, ймовірно, використовували в Казахському ханстві, що існувало з 1465-го до 1847 року.
Є ще три країни, де синьо-жовті прапори мають додаткові елементи інших кольорів:
- Барбадос, на прапорі якого синя, жовта і синя вертикальні смуги із чорним тризубцем у центрі. Офіційно затверджений 30 листопада 1966 року. Синій колір символізує море, а жовтий — пісок. Тризубець трактується як відображення трьох основних принципів Барбадосу: влада з народу, влада разом з народом, влада для народу. Крім того, тризуб вважається символом Нептуна, а також нагадуванням про колоніальне минуле країни та розрив з ним.
- Боснія і Герцеговина — синє поле, жовтий трикутник і білі зірки. Прапор затверджений 4 лютого 1998 року. Він був одним із трьох варіантів, представлених парламенту призначеним спеціальним представником ООН. Блакитний — колір Організації Об’єднаних Націй, але він був замінений на темніший. Зірки символізують Європу. Трикутник — три основні групи населення країни (мусульман, хорватів і сербів) і контури країни на карті.
- Сент-Люсія — світло-блакитне полотнище із жовтим і чорним трикутниками всередині білого. Прапор цієї країни на сході Карибського моря офіційно затверджений 22 лютого 2002 року. Блакитний колір — символ вірності, а трикутники символізують острів посередині Карибського моря і гори вулканічного масиву Пітон (Грос-Пітон і Пті-Пітон), які є символами Сент-Люсії. Золотий трикутник також символізує сонце, чорний трикутник з білою стрічкою по боках — мирне співіснування чорної та білої раси, які працюють та живуть в єдності.
Окрім того, синій і жовтий різних відтінків у різних пропорціях поєднуються з іншими кольорами на прапорах таких країн, як Андорра, Багамські острови, Бразилія, Вірменія, Венесуела, Габон, Еквадор, Колумбія, Демократична республіка Конго, Маврикій, Молдова, Південний Судан, Руанда, Румунія, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Танзанія, Тувалу, Чад.
У ХХІ столітті поєднання синього і жовтого кольорів стало символом свободи у світі, символом спротиву добра силам зла, символом вільного цивілізованого світу. Українські воїни під синьо-жовтими прапорами вже понад 11 років боронять нашу землю. Ми впевнені, що наші кольори рано чи пізно обов’язково повернуться на тимчасово окуповані території. І лише наші кольори майорітимуть на нашій землі, у кожному куточку нашої любої країни!
Війна за Незалежність: парламент визначив офіційну назву боротьби України з російською агресією
Адже саме за це відчайдушно б’ється український народ, мужні захисники й захисниці. Синьо-жовтий — на броні наших військових, у дитячих малюнках, у вікнах українців. Це Прапор нашої Перемоги!
