Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
23-річний доброволець Данило «Лєпєсток», який протягом 20 днів тримав оборону під невпинним вогнем, пройшов через поранення, російський полон та ампутацію кінцівки, повернувся на фронт, щоб відвідати побратимів та заявити про своє бажання знову стати до лав бригади.
Про воїна зі сталевим духом розповіли на сторінці 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ.
Данило був добровольцем із «Шквалу» та знайшов себе у 71-й єгерській бригаді. Він згадує свій найважчий бій, що тривав 20 днів:
«З ПТУРів працювали по нас, дрони, міномети, артобстріли. Все, що можна було, — вони по нас кидали», — каже він.
Під час цього бою він дістав перше поранення в голову, але продовжував знищувати ворога. «Ми ліквідували 15 окупантів, особисто я — 7», — згадує десантник.
Згодом, під час виходу на евакуацію, його вдруге поранило уламками від скиду з дрона. «Почав відкочуватися і загубився від групи. Знепритомнів. Так я потрапив у полон», — розповідає він.
«У полоні нас били всім, чим можна. Змушували вчити їхній гімн. Я бачив, як окупанти знущалися з наших бійців. Це не люди», — свідчить Данило.
Його обміняли, але через важкі поранення лікарі змушені були ампутувати ногу. Проте він не зламався:
«Я розумію, що Бог мене врятував. Я залишився живий, і це головне», — каже він.
Сьогодні, після лікування, Данило приїхав до своїх побратимів. «Мої хлопці — це моя підтримка. Я себе тут знайшов», — наголошує він.
Після реабілітації Данило планує повернутися у стрій. «Є бажання стати мінометником, знищувати окупантів 120-ми», — ділиться планами незламний воїн.
Як повідомляла АрміяInform, снайпер Національної гвардії Дмитро розповів, як ворожа куля, що влучила йому в живіт, але була зупинена банкою з консервами та бронею, стала його особистим амулетом і нагадуванням про головний закон війни.
