Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Росіяни примудряються втрачати свої кораблі, що належать до ВМФ країни-терористки, навіть без атак на них українських дронів і ракет.
9 серпня медіа поширили інформацію про підтоплення на суднобудівному заводі в петербурзі ще не зданого в експлуатацію новітнього буксира «Капітан Ушаков».
Про це й інші судна з цього проєкту та те, як вони пов’язані з Україною, редакція АрміяInform попросила розповісти дослідника військової історії, техніки та озброєння, доктора історичних наук, професора Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука. Пан професор зробив це з притаманними йому, під час наших бесід, іронією і гумором.
— Дійсно, наприкінці першої декади серпня «лаптєногіє мастєровиє» примудрились втопити просто біля причалу найновіше допоміжне судно свого «ваєнна-марского» флоту (власне, формально ще офіційно не прийняте до складу самого флоту) — буксир «Капітан Ушаков».
— Ну, для людей, не пов’язаних з вантажо- та пасажироперевезеннями по морю і річках та портовими справами, саме визначення «буксир» мало що говорить. Тож, у загальних рисах, розкажіть.
— Ну, які асоціації викликає в нас слово «буксир»? Невеличке поворотке суденце, яке сновигає акваторією порту, допомагаючи маневрувати і швартуватись великим кораблям. Проте «Капітан Ушаков» належить до підкласу морських буксирів, здатних працювати у відкритому морі і виконувати широкий спектр завдань.
Посудини проєкту 23740, до якого й належить «Капітан Ушаков», призначені для морських буксирувань суден, плавучих об’єктів і споруд у кризі та на чистій воді, проводки суден в акваторії портів і постановки до причалу, ескортних операцій в морі; гасіння пожеж на плавучих і берегових об’єктах, гасіння пального, що зайнялося під час потрапляння на воду, зняття з мілини кораблів і суден.
— А якими тактико-технічними характеристиками відзначається родина цих плавзасобів?
— Проєкт має необмежений район плавання, а його корпус оснащений льодовим підсиленням. Автономність переходів морем, за запасами провізії, сягає 30 діб. Швартовна тяга становить близько 80 т. Судно оснащене кормовим вертолітним майданчиком, а також гідравлічним краном вантажопідіймальністю 20 т (при вильоті стріли 13 м) з активною компенсацією хитавиці; воно може доставляти різноманітні вантажі загальною масою до 200 т.
Судна проєкту 23470 — досить великі: завдовжки майже 70 м, завширшки — 15 м, повна водотоннажність — 3400 т. Силова установка — дизель-електрична, три дизель-генератори по 2850 кВт і дві гвинторульові колонки (азіподи).
Базовий проєкт, розроблений «Балтсудопроєктом», передбачав широке застосування комплектуючих із цивілізованого світу, що позначилось на термінах будівництва буксирів — вони дуже затяглися через необхідність «імпартазамєщєнія».
— І скільки таких буксирів у ворожого військового флоту?
— «Ваєнна-марской» флот замовив сім буксирів проєкту 23470, які будує Ярославскій суднобудівний завод. Перший з них — «Сєрґєй Балк» — був закладений 2014 р. і увійшов до складу ОЗУ «чф» у лютому 2020 р. — на три з гаком роки пізніше контрактного терміну.
Майже три роки становило відставання від терміну для другого судна серії — «Андрєя Стєпанова», переданого «тіхаакєанскаму флоту» в червні 2020-го. Третій буксир — «Капітан Найдєн» — був закладений 2016 р. і введений до складу ОЗУ «чф» 31 серпня 2022-го.
— Тобто цей проєкт буксирів мав безпосередній стосунок до загарбаного ворогом Криму?
— Саме так. Перші три буксири добудовувались у тимчасово окупованому Севастополі на заводі «Персей». У жовтні 2022-го туди ж прибув для добудови четвертий — «Капітан Сєрґєєв». Але з огляду на те, що московити сором’язливо називають «абстаятєльствамі ваєннаго врємєні», тобто, перманентну небезпеку з боку українських дронів, судно випробувань на Чорному морі не проходило.
Натомість на ньому підняли цивільний прапор і в грудні 2023 р. через Чорноморські протоки і Суецький канал відправили до Хайшеньвея, якого московити називають Владивостоком. Там «Капітан Сєрґєєв» перебуває й зараз, досі не прийнятий флотом.
Заводські бригади з Ярославля намагаються усунути численні вади, а в лютому 2025 р. суд постановив, що суднобудівний завод має сплатити міннападу «ри-фи» 187 мільйонів ржублів неустойки. Назагал історія типова: приблизно ті самі проблеми, з «імпартазамєщєнієм», мали місце на іншому тихоокеанському кораблі, «Пєтропавловскє-Камчатском».
— Що ви можете конкретно розповісти про підтоплений у пітері плавзасіб?
— Головний герой нашої оповіді — «Капітан Ушаков» — призначається для «сєвєрнаго» флоту. Його заклали у 2017 році, спустили на воду в червні 2022-го, а в листопаді 2023-го внутрішніми водними шляхами притягли в санкт-лєнінбург, на балтійський суднобудівний завод. Там ярославське підприємство орендувало причал для добудови буксира.
Сам цей процес значно затягнувся. Вочевидь, буксиру це набридло, і ввечері 8 серпня він почав повільно хилитись на правий борт. Усі спроби мастєрових виправити ситуацію закінчились пшиком. Над ранок 9 серпня «Капітан Ушаков» остаточно перекинувся на правий бік і ліг на дно.
Назагал ситуація анекдотична: новеньке судно просто біля причалу починає повільно набирати воду… Звідки береться вода — незрозуміло. Зачинити двері у водонепроникних перегородках не змогли. Є версія, що ці двері взагалі не були змонтовані… І судно гордо тоне.
Що характерно — на спеціалізованих довколафлотських форумах запорєбрікові «ікспьорди» повним ходом шукають український слід — «каму заплатілі х@хли???»
— А які, на вашу думку, перспективи в цього військово-морського невдахи?
— Аварія «Капітана Ушакова» — це ще не втрата судна. Ймовірно, його вдасться підняти і відремонтувати. Ось тільки для Ярославського суднобудівного заводу це черговий крок до банкрутства.
При цьому міннападу «ри-фи» продовжує співпрацю з ним — після «Капітана Ушакова» в Ярославлі заклали ще два буксири проєкту 23470, «Контрадмірал Пінчук» і «Владімір Ковальов» (останній — 30 серпня 2024 р.).
Лишається тільки вітати такий оптимізм, що призводить до непродуктивних витрат мільйонів і мільярдів ржублів з моск@льського військового бюджету.
