Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
На Куп’янському напрямку найважча ситуація на півночі. Ворог намагається створити загрозу оточення або принаймні дестабілізувати оборону через постійний тиск піхотними штурмами та ударів артилерією.
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповіла Олена Апчел, начальниця пункту управління артрозвідки дивізіону окремої артилерійської бригади НГУ.
За її словами, за останню добу противник здійснив до десяти спроб наступу в районах Голубівки, Кіндрашівки, Степової Новоселівки, Мирного. Тривають обстріли логістичних шляхів і переправ. Ворог відмовився від атак із бронетехнікою, натомість використовує повзучі шторми малими групами піхотинців.
«Малі групи, або навіть поодинокі піхотинці непомітно просуваються між нашими бойовими порядками. Вони використовують лісосмуги, поля, постійно маскуються. Часто слідують так званими „трупними“ стежками, один за одним. Прагнучи виснажити нашу оборону», — розповіла начальниця пункту управління артрозвідки дивізіону окремої артилерійської бригади НГУ.
Крім того, зауважила Олена Апчел, окупанти продовжують розширювати плацдарм на правому березі річки Оскіл у районі Дворічної. Він тягнеться від Новомлинська аж до Голубівки, це десь 15 кілометрів. Це все ціною безперервних «м’ясних» штурмів.
«Їхня дегуманізація вражає нас весь цей час, хоча ми вже в якомусь сенсі, можливо, навіть звикли. Ті, хто не дійшов, бо були знищені, вони залишаються там лежати. Посилають наступних. І це вже такі дороги, навіть не дороги, а стежки, якими вони продовжують сунутися, проходячи повз загиблих», — зазначила Олена Апчел.
Як повідомляла АрміяInform, поблизу Куп’янська, в зоні відповідальності 77-ї бригади, ворог намагається просунутися малими групами. Постійно атакує, тисне на стики між підрозділами. Проте останнім часом істотних просувань у противника не було.
