Всі найуспішніші комерційні корпорації будуються на основі дієвого Human Resource Management. Тобто вони орієнтуються на таланти і реальні морально-ділові якості…
На Покровському напрямку ворог змінив тактику, відмовившись від застосування техніки на користь надзвичайно великої кількості малих піхотних груп. Солдати в цих групах більше бояться своїх командирів та «обнулення», ніж загибелі у штурмі.
Про це в ефірі стріму Армія TV розповів Андрій Отченаш, командир екіпажу БПЛА «Кара небесна» 4 бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.
За його словами, на ділянці, де обороняється його підрозділ, ворог майже не застосовує техніку.
«Я би, можливо, і радів, якби йшла техніка, напакована русаками, бо це одна велика, жирна, класна ціль», — каже він.
Натомість противник пересувається малими групами по 2–4 особи, причому їхня кількість зросла приблизно на 50%.
«Вони рухаються з дистанцією та накопичуються в одному місці… Щоб ішли, умовно кажучи, десяткою, відділенням чи взводом — такого вже абсолютно немає», — пояснює боєць.
Андрій Отченаш зазначає, що такі групи часто складаються з одного професійного військового, який веде за собою «абсолютних іванів, які не орієнтуються ні в чому і навіть не кидали гранати».
«Ті росіяни, які виживають і потрапляють до нас у полон, самі не знають своєї задачі. Їхнє основне завдання — просто йти вперед», — розповідає він.
Головною мотивацією для таких штурмів, за його словами, є страх перед власним командуванням.
«Вони знімають із себе броню, але все одно йдуть уперед, бо бояться більше повернутися назад до своїх, ніж піти вперед. Вони чудово розуміють: якщо не виконає завдання — він 100% „двохсотий“. Якщо піде на штурм — то там уже 50 на 50», — підсумував боєць.
Як повідомляла АрміяInform, розвідник батальйону «Сила Свободи» Денис «Мел» Мельничук самотужки провів штурм ворожого бліндажа, імітуючи атаку з двох боків, і змусив шістьох російських окупантів здатися в полон.
