Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 23 травня 2025 року Президент України присвоїв 38 окремій бригаді морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних…
Старший солдат мінометної батареї 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Михайло з позивним «Ведмідь» розповів, як, пішовши до війська окремо від свого друга дитинства, несподівано зустрів його вже на фронті — в одному підрозділі, за 1200 кілометрів від рідного дому.
Про цей унікальний збіг і свій бойовий шлях Михайло розповів на сторінці бригади.
До повномасштабного вторгнення Михайло працював за кордоном, зокрема — на автомобільному заводі Skoda.
«Перед вторгненням повернувся додому… Але як тільки почалася війна — одразу пішов у військкомат. Чому? Щоб вороги не дійшли до мого дому на Закарпатті», — розповідає він.
Спочатку служив у реактивній артилерії, працюючи з системами «Град», а згодом перевівся до мінометної батареї — для цього пройшов навчання в Німеччині.
Кілька місяців тому Михайло перекваліфікувався на водія і нині доставляє боєприпаси та провізію на передову.
«Обидві машини — пріоритетна ціль для ворога. Я неодноразово в цьому переконувався. Одного разу російський дрон майже наздогнав мене. Але в останній момент я зрізав поворот, а дрон, приглушений РЕБом, не зміг зманеврувати — і впав збоку, вибухнувши», — згадує боєць.
Та найбільшим подарунком долі на війні стала зустріч із другом дитинства.
«Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного — і зустрілися вже на фронті, в одному підрозділі. Це було дуже круто… У нас чудовий колектив, ми наче велика сім’я. Але побачити свого друга ще на самому початку — це був справжній бонус. З того часу служимо разом», — ділиться Михайло.
Як раніше повідомляла АрміяІнформ, у районі Часового Яру бійці 3-го батальйону охорони 101-ї окремої бригади провели унікальну спецоперацію, під час якої взяли в полон російського окупанта виключно за допомогою безпілотників. Полонений здався після того, як вивісив табличку з проханням про порятунок.
