У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
Який дрон можна назвати «Жигулем» серед наземних роботизованих комплексів (НРК)? Колісним чи гусеничним НРК віддають перевагу в бригаді «Хартія»?
У чому нині головні проблеми наземних «дроїдів»?
Про наземні роботизовані комплекси АрміяInform розповів керівник напрямку наземних роботизованих комплексів 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України Андрій з позивним «Математик».
— Бригада «Хартія» щонайменше двічі повідомляла про евакуацію поранених за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК). Наскільки унікальними є такі операції?
— На сьогодні про якусь надзвичайну унікальність уже не йдеться. Крім згаданих місій, у «Хартії» були й інші евакуації поранених за допомогою НРК, про які ми не повідомляли. Та й узагалі у Силах оборони це давно вже не рідкість — багато хто так робить.
Звісно, це не відбувається на регулярній основі. Кожного разу це окрема місія, яку планують, виходячи із ситуації у зоні відповідальності, стану пораненого, особливостей місцевості та погодних умов.
Під «Хмаркою» на «Таргані»: деталі виняткової операції порятунку пораненого бійця бригади «Хартія»
Потрібно все розрахувати так, щоб НРК зміг подолати шлях, дістатися місця призначення і повернутися непоміченим ворогом. У цьому аспекті, мабуть, дійсно можна сказати, що кожна місія унікальна.
— Тобто простого алгоритму дій з евакуації з використанням наземного роботизованого комплексу не існує — кожного разу це індивідуальне рішення?
— Можна сказати, що зараз це не є чітко відпрацьованим військовим інструментом. Наразі це більше ініціатива й уміння людей на місці — інженерів, планувальників, організаторів, пілотів. Це тримається суто на людях і на інфраструктурних системах, які вони перед цим вибудували.
Тобто наразі це не є чимось готовим до використання як готовий алгоритм. Ми бачимо, що поранених можна успішно евакуйовувати з передової за допомогою НРК, однак це надзвичайно складно та ризиковано, потребує дуже ретельної підготовки і планування.
При цьому завжди є чинник часу. З одного боку, чим довше ми плануємо евакуацію, тим кращим може стати план. Однак у цей час ми втрачаємо пораненого, для якого вчасна евакуація є критично важливою. Але і недостатнє планування також недопустиме, бо, сподіваючись на удачу, можна втратити і пораненого, і НРК.
— В яких сферах нині найчастіше використовують наземні дрони? Логістика, бойове застосування, евакуація?
— Насамперед і найбільш масово — це логістика, доставка вантажів на передову. Також дистанційне мінування. Евакуація — лише коли немає інших варіантів, а ми маємо доступні для використання дрони, можемо спланувати та провести операцію.
— Яким саме наземним дроном евакуювали поранених у «Хартії»?
— У травні це був «Тарган 3К». Цей НРК справедливо вважають одним із найбільш надійних, найстабільніших. Не хотілося б казати на нього «Жигуль» у світі НРК, але це той наземний дрон, який є дуже поширеним і дуже надійним, простим та відносно дешевим. Інший НРК, який використовували для евакуації, це «ТОР-800», це вже дорожчий і масивніший засіб.
Завдяки випадковості НРК «Хартії» врятував життя пораненому піхотинцю
При цьому «Тарган» може виконувати різні завдання, на нього можна встановити різні системи зв’язку, він легко інтегрується з іншим обладнанням. Одним словом, у ньому можна бути впевненим — він не підведе. Тоді він довіз пораненого, який важив сумарно з амуніцією близько 130 кг на відстань 14,5 км.
— Це на одному заряді батарей чи довелося їх у процесі замінити?
— Ми це робили на одному заряді, але заряді модифікованому. Нині основна проблема наземних «дроїдів» — це запас ходу, його точно треба збільшувати. Необхідно орієнтуватися на великий запас ходу на всі дрони, які зараз виготовляють. Тенденція йде до того, що таким бортам треба буде великий запас ходу — точно більший за 20 км.
Дуже багато залежить від місцевості, від умов, від рельєфу та покриття, яким пересувається НРК. Якщо є змога спланувати маршрут гарною дорогою з твердим покриттям, то шанси подолати більшу відстань зростають. Тоді під час евакуації «Тарган» сумарно пройшов майже 30 км, приблизно половину шляху з вантажем.
Загалом же я переконаний, що необхідно максимально збільшувати запас ходу для всіх наземних роботизованих комплексів, які є сьогодні на ринку.
— Коли транспортується БК чи продовольство, вантаж достатньо закріпити на дроні — і він собі їде. А наскільки безпечно та комфортно транспортувати на ньому пораненого?
— Для цього на НРК встановлюється спеціальна платформа, на якій можна зручно розмістити та надійно зафіксувати пораненого. На ній він може рівно лягти, закріпити тулуб та шию, розмістити ноги.
Це була конструкція, яку створили наші інженери. Її поставили на базу «Таргана». Якихось стандартизованих речей для цього ще немає, хоча в різних виробників уже наявні певні прототипи.
Замінити піхоту: перспективи наземних дронів представили у Сухопутних військах
По суті, відбулося використання початково логістичного дрона для евакуації. Насправді ж для евакуації необхідно використовувати спеціалізовані НРК з відповідними параметрами.
І це точно має бути не «Тарган», і точно не більшість з тих дронів, які є нині ринку. Треба мати окремий евакуаційний засіб, який зроблений і стоїть в готовності спеціально для евакуації людей.
— Ви згадали про рельєф та покриття, по якому може їхати наземний дрон. Якою є його прохідність?
— У «Таргана» дуже висока прохідність за його мірками, однак якоїсь усталеної шкали прохідності для НРК не існує. Можна лише на конкретних прикладах і досвіді використання з’ясовувати, де саме дрон зможе чи не зможе проїхати.
Стверджувати, що «Тарган» суперкласний та абсолютно неперевершений, не буду, але якщо оглянути весь ринок наземних роботизованих комплексів, у нього точно один із найвищих показників прохідності. Також високий запас ходу, гарна вантажопідйомність.
— Колеса чи гусениці? Що краще?
— Я жартую, що ми — «церква колісних», тобто належимо до тих підрозділів, які віддають перевагу колісним НРК, а не гусеничним. Звісно, гусеничні дрони ми теж використовуємо і навіть плануємо збільшити їхній відсоток.
Тобто насправді вибір між колесами чи гусеницями не є чимось принциповим і залежить від завдань, ситуації, особливостей місцевості, погодних умов. А також від якості самих дронів. Ми розглядаємо багато різних моделей і щодо багатьох бачимо, що вони ще недопрацьовані, потребують вдосконалень.
Повзучий «Тарган» з разючою «Шаблею»: на що здатні наземні роботизовані комплекси на фронті
Наземні роботи — це дуже великий світ, кожен підрозділ застосовує їх по-своєму для своїх завдань — зв’язок, логістика, евакуація, вогневе ураження противника. З огляду на це і ставлення різних підрозділів до наземних дронів відрізняється. Ми обрали для роботи більше колісних дронів, які разом з виробником вдосконалюємо, даємо фідбек для їх покращення.
— Наскільки широким є нині вибір НРК на ринку?
— Ринок НРК наразі фантомно наповнений. Є дуже багато виробників, однак для практичного використання за умови незначного доопрацювання придатні лише близько 10‒15% наявних на ринку моделей.
Саме їх можна використовувати для виконання практичних завдань у зоні ведення бойових дій. Бо одна справа — побачити, як дрон їздить на полігоні або ж на 1‒2 кілометри у бойових умовах, і зовсім інше, коли це регулярні операції — щодня, кожної ночі та на десятки кілометрів у дуже складних умовах.
Загалом же ніша наземних роботизованих комплексів не закрита. Причому не лише з практичної, а навіть з теоретичної точки зору — як саме вона має бути побудована, як використовувати НРК, в яких сферах.
Бригада «Хартія»: перемагай інтелектом і технологіями, як Залізна людина
Тому нині підрозділи використовують наземних роботів, постійно їх удосконалюють у взаємодії з виробниками. Здебільшого це дуже успішна співпраця, завдяки якій НРК суттєво покращуються.
