Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
«Найстрашніше зараз — не міна. Міни — це звична для сапера робота. Найбільше лякають дрони й арта», — так досвідчений сапер на псевдо «Сич» описує нову реальність війни, в якій він пророблює для штурмових груп проходи вглиб ворожих позицій на 15–18 кілометрів — і повертається звідти живим.
Про свій бойовий шлях та особливості роботи сапер розповів на сторінці Командування Сил підтримки Збройних Сил України.
До Збройних Сил «Сич» приєднався у 2022-му. Після навчання в центрі підготовки отримав посаду командира взводу вогневої підтримки. Його головна зброя на той час — гранатомет. Перші бої — на Миколаївщині, участь у звільненні області, далі — Донецький напрямок. У Соледарі, за словами воїна, було надскладне бойове завдання:
«Треба було тримати п’ятиповерхівку, а навколо — „Вагнер“ ліз із кожної щілини. Було складно, але ми вийшли. Позицію тримали до останнього. Потім — нам пощастило, і ми відійшли».
Після цього — ротація на Херсонський напрямок, де «Сич» займався гуманітарним розмінуванням. А згодом — нове завдання в складі тактичної групи підтримки «Кварц», де він став сапером.
Його нинішня робота — повзти попереду штурмових груп, щоб розчистити шлях. Сапер працює практично під носом у ворога, за 10–15 км від лінії зіткнення. Розтяжки, міни, магнітні пастки, замасковані дроти — все це чекає на нього просто під ногами.
«Ти повзеш уперед, дивишся на шматок ржавого дроту на дорозі й думаєш: „Подумаєш, сміття…“ А потім виявляється, що це дуже добре замаскована противником магнітна пастка, яка детонує на техніку. Проти піхоти не спрацює, а на техніку — точно», — розповідає «Сич».
У спорядженні воїна — мінний щуп, «кішка», підривник (ЗТП), саперна лопатка, іноді — бронещит або дистанційний інструмент. Але головне — уважність, досвід та інтуїція. Бо ворог удосконалює пастки: змішує протипіхотні, протитанкові, тетраедри, фугаси, усе — під прикриттям артилерії та FPV-дронів.
«Від міномета можна сховатись, КАБ почуєш. А от дрон летить тихо, бачить усе, і б’є точно. Він висить над тобою як яструб. Найбільше тепер боїмося саме дронів», — зізнається сапер.
Тактична група «Кварц», у якій служить «Сич», працює майже впритул до переднього краю. Воїни постійно адаптують тактику, змінюють маршрути, працюють із РЕБ, розробляють способи протидії дронам, щоб зберегти не лише життя, а й темп наступу.
«Сич» пояснює: його робота — це щоденна боротьба за прохід.
«Щодня — розчистити прохід побратимам, і замінувати прохід противнику. Проробити, перевірити, помітити, знешкодити і повернутись. Все — по міліметру. І ніколи не забувай, що хтось чекає, поки ти скажеш: „Чисто“.»
Як повідомляла АрміяInform, бойові медики Сил спеціальних операцій розповіли, що їхня робота вимагає не лише навичок допомоги на полі бою, а й уміння рятувати людей у гірській місцевості, у воді та в міських забудовах, діючи на межі людських можливостей.
