На цих підступах оборону тримає 54-та окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи. На початку 2026 року її очолив полковник Вадим Черній із позивним «Несквік»: «Можна…
Кремлівська фабрика фейків знову видала новий інформаційний шедевр у стилі «Чорне дзеркало», щоправда, без дзеркала й без доказів.
Цього разу російські пропагандистські ресурси поширили абсолютно абсурдну заяву: мер Курахового нібито платив іноземним найманцям за обстріли свого ж міста, аби звинуватити в цьому… кого б ви думали? Звісно, росію.
Сценарій нової «сенсації» має такий вигляд: якісь «місцеві жителі» в постановочному відео заявляють, що обстріли були замовлені, а мер заздалегідь викликав журналістів, аби ті встигли «на знімальний майданчик». Усе це подається з пафосом великого «викриття», щоправда, без жодного підтвердженого факту. Бо навіщо факти, коли є голос за кадром і трясе камера?
«Скажене викриття» без жодного доказу
У «документальному» ролику — купка не презентативних кадрів, кілька людей, які начебто щось бачили, і типовий наратив: Україна сама себе обстрілює. А ще — платні іноземці. Чому саме іноземні? Тому що це звучить страшніше, ніж «вася із сусіднього під’їзду з петардою».
Важливий нюанс: жодного документа, свідчення, журналістського розслідування чи бодай фото доказів — немає. Повністю. Все тримається на рівні «чули, що сказали». І, як це часто буває в пропагандистських продуктах, джерела інформації — «місцеві», яких не можна ані ідентифікувати, ані перевірити.
Типова схема кремля: жертва — винна, агресор — жаліється
Подібні «інформаційні вкиди» — не новина. Вони є частиною системної кампанії з дискредитації української влади, ЗСУ та довіри до держави в цілому. кремль роками експлуатує метод «перевертня»: бомблять українські міста — а потім звинувачують у цьому Україну.
Мета таких фейків очевидна:
- відбілювання власної агресії;
- створення сумнівів у міжнародної аудиторії;
- викликання розбрату серед українців;
- виправдання атак на цивільну інфраструктуру.
І все це — під соусом «викриттів» від нібито очевидців, які чомусь завжди говорять строго в обличчя камері, без жодного страху, посеред зруйнованого міста. Якби це не було настільки цинічно — було б навіть смішно.
Фейк за фейком: як це працює
- Фальшиві свідчення — актори або залякані мешканці.
- Маніпулятивний монтаж — шматки відео, зліплені абияк.
- Жодних фактів — усе на рівні «чув, бачив, думаю».
- Подача через Telegram-канали та маргінальні «ЗМІ» — бо реальні видання таке не друкують.
Фінальний акорд: гра в дешеву драму триває
Замість того щоб відповідати за свої військові злочини, росія намагається придумати їх… за Україну. Фейк про мера Курахового — це ще один цвях у труну кремлівської репутації, яка давно збудована на брехні, постановках і підтасовках.
Бо справжня правда — це не в постановочних «викриттях», а в руїнах, які залишаються після російських «визвольних» ракет.
