Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Боєць кулеметної роти 21-ї бригади НГУ Роман «Пежо», який 15 років пропрацював на промисловому підприємстві, розповів, як під час бою на Покровському напрямку його групу, затиснуту в одній «ямі», з трьох боків штурмував ворог, і як оператори БПЛА врятували їм життя.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 21-ї окремої бригади НГУ.
Роман, який ще проходив строкову службу у Севастополі, з початком повномасштабного вторгнення без вагань став до строю. «Починав з нашого міста, потім були Херсонський, Донецький напрямки. Поїздили трошки», — розповідає він.
На Херсонщині він стояв на спостережному посту якраз навпроти дамби, яку підірвали росіяни. «Там пустир з’явився, позалишалися острівці… дуже велика катастрофа», — згадує боєць.
У березні минулого року Роман у складі нового підрозділу вирушив на Покровський напрямок. Вже 26 березня його бронеавтомобіль було уражено ворожим FPV-дроном. «Довелося залишити техніку й добиратися пішки. Після цього — нове завдання: пробитися до своєї позиції та відкопати побратимів, яких завалило внаслідок обстрілу», — розповідає він.
Під час чергового обстрілу довелося дуже швидко окопуватися. «В одній „ямі“ переховувалися вп’ятьох. В цей час нашу позицію ворог намагався взяти штурмом. Ситуація загострилася, коли вони почали заходити з трьох боків. Саме тоді вирішальну роль зіграли оператори БПЛА — за допомогою дронів вони завдали вогневого ураження противнику й фактично врятували життя мені і моїм побратимам», — ділиться «Пежо».
Він згадує, як у «зеленці» на них вийшла група з восьми росіян. «Боєприпасів майже не залишалося — на п’ятьох два магазини. Взаємодія зіграла ключову роль: оператори БПЛА не лише відбили атаку, а й скинули боєкомплект, що дало змогу триматися далі», — розповідає боєць.
Протягом кількох днів вони утримували напрямок, а останні 13 кілометрів долали під вогнем — пішки, відкритим полем, на межі фізичних можливостей.
«Я можу сказати з впевненістю, що я знищив ворога та декількох ще „затрьохсотив“», — підсумовує військовий.
Як повідомляє АрміяInform, інструктор з такмеду ССО з позивним «Ден», попри тяжкі поранення обох ніг, зберіг холодну голову — і сам координував побратимів, які рятували його просто під вогнем.
