Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
«Три доби під дронами, 16 кілометрів пішки з ношами і жодного шансу підняти голову», — так водій-санітар одного з механізованих батальйонів 44-ї бригади на псевдо «Рон» описує, що таке евакуація з «нуля», коли йдеться не про маршрути, а про життя.
Про бойовий шлях бійця розповіли на сторінці 44-ї окремої механізованої бригади.
«Рон» родом з Чернігівщини. 8 березня 2022 року він сказав дружині, що піде воювати. Його військовий шлях розпочався у 105-й бригаді тероборони, де, хоч і був на посаді водія-санітара, фактично виконував роботу піхотинця. Згодом він потрапив на Бахмутський напрямок.
«Три роки їздив на „буханці“, допомагав хлопцям виходити з позицій», — йдеться у дописі. Вже четвертий місяць «Рон» служить у медпункті одного з механізованих батальйонів 44-ї бригади на Торецькому напрямку.
За його словами, найбільшою проблемою під час бойових виїздів є постійні мінометні обстріли та FPV-дрони.
Найбільше йому запам’ятався один з виходів за пораненими. «Пішки за трьохсотими — 16 кілометрів в одну сторону і 10 кілометрів в іншу. Несли тяжкопораненого вчотирьох на ношах. Йшли три доби — не можна було навіть голову підняти, весь час ховались у кущах. FPV-дрони не давали пройти, гранатомети теж дуже активно працювали», — розповідає військовослужбовець.
Головною своєю мотивацією він називає родину. «Пішов захищати, щоб ворог не дійшов до дому», — просто пояснює він.
Як повідомляла АрміяInform, 24-річний боєць батальйону безпілотних авіаційних комплексів Андрій, батько трьох дітей, молодшому з яких — лише 2 місяці, маючи повне право на звільнення, залишається у строю, бо, за його словами, саме тут, у новій бойовій родині, він робить свій внесок у те, «щоб росіяни не дійшли до мене додому».
