Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Російська пропаганда, вочевидь, переживши творче вигорання, знову витягла з дна інформаційного болота фейковий плакат нібито української мобілізаційної кампанії, де використано символіку СС «Галичина» і згадано Степана Бандеру.
Фото, що гуляло по соцмережах ще торік, тепер подається як «нове викриття» українського нацизму. Але є одна деталь — ні плакат, ні його «кампанія» не мають нічого спільного з українськими військовими, офіційними структурами чи взагалі реальністю.
Фейк — нафталіновий, як радянська шафа, і має чітку мету: вчергове представити Україну в очах світової аудиторії як осередок неонацизму. І це все — у 2025 році, коли країна, що захищається від агресора, гине під ракетами, а не малює постери зі свастикою.
Плакат, якого не було
Візуальний «доказ» — зліплений у стилі грубого колажу, де зображено військового у формі з емблемою СС «Галичина» на плечі та написом про «честь, кров і Бандеру». Такий «плакат» активно тиражувався ще у 2023–2024 роках — у Facebook, Telegram, навіть на парочці прокремлівських англомовних ресурсів, що люблять лякати Захід українськими привидами.
Але українські офіційні відомства тоді однозначно заявили: цей виріб не має жодного стосунку до Міністерства оборони, Збройних сил чи будь-якої легітимної мобілізаційної ініціативи. Більш того — в Україні мобілізаційна реклама проходить чітко за державними стандартами, з логотипами, контактами та без нацистської естетики. Бо не в «рейху» живемо, а у 21 столітті.
Дешевий фейк, стара мета
Для росії така тактика — не новина. Демонізація України через історичні маніпуляції — один з основних інструментів ще з 2014 року. Варто згадати й про інші нафталінові «сенсації»: буцімто візитівки Яроша, портрети Бандери в дитсадках і звичні вигадки про «українських карателів» на Донбасі.
Усі ці фейки апелюють до радянської травми Другої світової війни та навмисно перекручують історичні факти — особливо щодо дивізії СС «Галичина». Так, ця формація існувала під час Другої світової, але її історичне значення й участь в бойових діях — тема для складних академічних дискусій, а не об’єкт для мемів із каналів ФСБ.
росія ж, звикла до гасел на кшталт «можем повторить», використовує ці символи як універсальну «страшилку» для внутрішнього споживача. Мовляв, от які жахливі ці українці — навіть на мобілізаційних плакатах прославляють есесівців. А що це фейк — то дрібниця.
Кого реально лякає СС «Галичина»?
Західні аналітики вже давно навчилися розпізнавати подібні маніпуляції. Історія з плакатом — не виняток. Цю тему вже неодноразово спростовували в Bellingcat, StopFake та інших фактчекінгових спільнотах. І кожного разу виявлялося: за «сенсаціями» стоїть та сама методичка з Луб’янки.
Тож фейк, який зараз знову розганяється, — не новина, а інформаційний труп, який росія намагається оживити в дефіциті креативу. А справжній жах полягає не в міфічному плакаті, а в тому, що країна-агресор досі намагається виправдати свою війну примарами з минулого.
Якщо колись побачите «новий» плакат із Бандерою, свастикою чи гаслом «Рідна партія — СС», не поспішайте кидати лінк у чат. Перевірте джерело. Бо, можливо, це знову той самий зомбі-фейк, якому не дають спокою в кремлі.
