У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
російська пропаганда знову видала фейк на-гора — цього разу в Сумах, де, за версією їхніх «воєнкорів з дипломом Paint.NET», українські діти буцімто збирають дрони за гроші.
У ворожих Telegram-каналах масово шириться фото псевдооголошення, в якому малечі пропонують літній «підробіток» — збирання БПЛА, аби заробити кілька сотень гривень.
На оголошенні — дешева типографія фейку: стандартний шрифт, стандартна брехня і стандартна мета — дискредитація.
Реальність vs міф
Правда банальна до болю: жодного подібного оголошення в Сумах немає. Номер телефону, вказаний на псевдоафіші — недійсний. Ні журналісти, ні місцева влада, ні мешканці не знаходили таких оголошень — бо їх просто не існує. Це фотошоп. І навіть не дуже старанний.
Іншими словами — фейк, виготовлений на кухні під «чебурека з чорною ікрою».
Навіщо цього разу чудити подібне?
Тут усе просто: мета таких «вкидів» — створити образ України як держави, що нібито залучає дітей до військових дій. Мовляв, у нас не просто «війна», а справжній дитячо-військово-промисловий комплекс. І на основі таких фейків росіяни потім виправдовують удари по школах, садочках і житлових кварталах.
«Ми били по дронам, які збирали діти!» — вже звучить із вуст пропагандистських рупорів. І все це подається як «захист від загрози». Логіка на рівні кам’яної сокири.
Фейкотворчість як форма життя
російська інформаційна машина давно живе за законами абсурду. Якщо не працює фейк про «генетичну зброю НАТО», зʼявляється новий — про «дітей-дронобудівників у Сумах». Якщо не заходить історія про «чорні трансплантації на Полтавщині», в гру вступає «крематорій у Тернополі».
Це все одна й та сама пісня — лише з новим куплетом і ще гіршим римуванням.
Якщо вірити пропагандистам, то в Україні вже:
- діти збирають дрони на канікулах,
- бабусі варять біолабораторні борщі,
- а собаки шпигують за ФСБ через Starlink.
Хтось, будь ласка, дайте цим людям реальність. Або хоча б хороший фотошопера.
Інформаційна війна — це не просто гра в дезу. Це атака по мізках, по емоціях, по довірі. Фейки про дітей, дрони й «заробітки на війні» — не лише абсурд, а й небезпечна спроба виправдати російські злочини проти цивільного населення.
Ми ж маємо бути сильними — в думці, у слові, у правді.
І коли знову побачиш чергове «сенсаційне оголошення» з розмитим номером — не вір, не шер, і не годуй пропаганду.
