Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Михайло Гостіщев разом з побратимами утримували оборону позиції, не зважаючи на поранення та кількісну перевагу противника.
Про це розповіли на офіційному сайті Національної гвардії України.
Михайло раніше проходив строкову службу в Національній гвардії України. Але демобілізувався ще до 24-го лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення був мобілізований, поновив підготовку і разом з побратимами вирушив на фронт. Боєць отримав позивний «Каспер», як герой фільму — маленький привид. Для нього це був перший досвід бойових дій. У перший же день на позиціях його група потрапила під мінометний обстріл, але гвардійці не зламались.
Противник намагаючись штурмувати позицію Каспера, поранив двох бійців. Евакуація через постійні обстріли була неможливою. А на третій місяць оборони, після чергового влучання дрона їхнє укриття завалило.
«У нас лишилися невеликі щілини для повітря. Було темно, не бачили взагалі, але мали ліхтарики. Ми були на радіозв’язку з сусідніми позиціями, командир передавав вказівки. Нам доставляли їжу, але росіяни збивали наші дрони. Бувало, що ми не їли по два тижні, не вистачало води. Але ми тримались», — згадує гвардієць.
Каспер і ще двоє поранених змогли знайти сили і викопати собі нове укриття. Згодом росіяни почали висувати штурмові групи. Але їх зустрів Каспер. Спочатку він ліквідував першу двійку, згодом на позицію прийшла наступна. Вони почали закріплюватися.
«Я розумів, що в мене дуже мало часу, і це єдиний шанс для нас всіх. Довелось виходити і знищувати ворога. Потім прийшли п’ятий і шостий. Їх з повітря прикривав дрон. Тут мені допомагали мої поранені побратими. Вони споряджали зброю і подавали мені. У нас був такий невеличкий вхід, і лише один міг вилізти і вести вогонь. Я на свій страх і ризик вийшов і відпрацював по противнику. Тоді вони з дрона помітили нас і почати бити по позиції», — говорить Каспер.
Ворог прицільно обстрілював їхнє укриття. Спочатку позицію завалило, згодом черговий скид пробив перекриття. Під ранок нацгвардієць та його два поранені товариші змогли відійти на сусідню позицію. Там їх зустріли побратими з суміжного підрозділу.
«Сухпаї ми поділили на п’ятьох. Я захотів собі кашу гречану, хто взяв рисову, перлову. Суп був, борщ, хліб! Було справжнє свято», — згадує Михайло.
Згодом нацгвардійців вдалося евакуювати. Після повернення з фронту Михайло пройшов курс декомпресії. Зараз — відновлюється після найважчих трьох місяців в своєму житті. Допомагають у цьому професійні лікарі і улюблені шоколадні батончики.
«Найголовніше — не думати про те, що може трапитись щось погане, підтримувати своїх в тяжкий час і бути морально стійким. Бо інакше ти не зможеш стояти. Мені допомогла велика віра в те, що все буде добре», — резюмує «Покровський привид» — гвардієць на псевдо Каспер.
Як повідомляла АрміяInform, дронарі НГУ влаштували полювання на окупанта, який відбився від свого «стада» та намагався знайти хоч якесь укриття.
До речі, якщо вам цікаві не тільки історії героїв, але й інший спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
