А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
Нідерландська компанія Mine Kafon трансформувала прототип дитячої іграшки, яку рухає вітер, на недорогу систему знешкодження протипіхотних мін.
Як розповіли автори бельгійського оборонного порталу Army Recognition, доволі незвична і при цьому нескладна система знешкодження мінних полів була запропонована дизайнером афганського походження з Нідерландів Масудом Хасані (Massoud Hassani), повідомляє АрміяІnform.
За словами автора, на створення приладдя його надихнуло не жива рослина-перекотиполе, а іграшки з власного дитинства. Mine Kafon, що з мови дарі, поширеної в Афганістані, перекладається як «Детонатор мін» — значних розмірів куля, що вільно перекочується поривами вітру.
Масуд Хассані і його брат Махмуд, який є співавтором самопересувного «сапера», виросли в столиці Афганістану Кабулі. Вони з дитинства засвоїли, що будь-який необережний крок буквально може обірвати життя людини.
«Коли ми ходили до школи, доводилося завжди йти по одній і тій самій стежці. Інакше була висока ймовірність потрапити на старе мінне поле», — каже Масуд. Нині він добре знає: міни легко і дешево виготовити, їх легко встановити, але демонтаж займає досить тривалий час і пов’язаною із цим процесом великою небезпекою.
Тим часом після широкомасштабного вторгнення російських загарбників Україна стала однією з найбільш замінованих держав на планеті. Таких висновків свого часу дійшли експерти Офісу ООН з координації гуманітарних питань в Україні (OCHA in Ukraine). Тому подібні пристрої можуть представляти певний інтерес і для наших фахівців.
Пристрій Mine Kafon Ball має «зріст» і вагу приблизно як середній дорослий чоловік, що дає змогу за його допомогою активувати протипіхотні міни. Його структура включає 17-кілограмовий залізний сердечник. Коли м’яч, чимось схожий і на кульбабу, котиться полем, він автоматично фіксує свій маршрут. Ці дані згодом є доступними для мешканців місцевих громад та відповідних організації для підтримки поточних операцій з очищення старих мінних полів.
Складовими частинами такого пристрою є кілька десятків «лап», сформованих із біорозкладаного пластику та легкі жердини, які творці «вітряного сапера» запропонували виготовляти, наприклад, із паростків бамбука. Mine Kafon оснащується лише GPS-чіпом, який дозволяє стежити за рухом таких куль за допомогою контролюючого планшетного комп’ютера. Якщо не брати до уваги GPS, цей винахід аж ніяк не віднесеш до сфери високих технологій.
При цьому, як наголошують автори винаходу, для знешкодження пекельних пристроїв не потрібно ризикувати життям саперів і використовувати дорогу і складну техніку: вся робота здійснюється легкою сферою з бамбукових прутів, що мають на кінцях пластикові «тарілки». При всій легкості конструкції, як запевняє його розробник, маси Mine Kafon буде достатньо, щоб міни, приховані під землею, спрацьовували на тиск. При цьому куля природно буде потроху руйнуватися, проте простота конструкції та дешевизна її собівартості дозволяють не надто піклуватися про це.
Цей проєкт привернув доволі значний громадський інтерес та зацікавленість чиновників. Так, завдяки успішній кампанії на Kickstarter, порталі фінансування творчих проєктів за схемою спільнокошту, було зібрано понад £100 тис. Своєю чергою до фінансування даної системи розмінування долучилися і в Євросоюзі. З його бюджету на розробки фірми братів Хассані було виділено понад €70 тис.
М’яч-сапер привернув увагу кількох виставок та установ, у тому числі Музею сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку та Музею дизайну в Лондоні, де він став фіналістом нагороди «Дизайн року». Його форму мистецтвознавці порівнюють зі спалахом зірки та називають прикладом візуально виразної техніки.
У короткометражному документальному фільмі режисера Каллума Купера було представлено походження пристрою та його дизайн. Цей фільм став фіналістом у категорії «Фокус вперед» на кінофестивалі «Санденс».
Утім серед експертів є і критики даного винаходу. Попри те, що Mine Kafon Ball функціонує у відкритому вітряному просторі, його практичне застосування для розмінування обмежене. Хенк ван дер Слік із нідерландської служби знешкодження вибухонебезпечних предметів заявив, що пристрій може стати корисним для виявлення проблемних зон, але може бути проблематичним з точки зору пошуку та ремонту після пошкодження на мінному полі.
Спираючись на концепцію м’яча-сапера, Масуд Хассані та його команда розширили аеротехнології та розробили Mine Kafon Drone (MKD). Ця безпілотна авіаційна платформа для розмінування на базі дрона була випробувана в польових умовах у співпраці з Міністерством оборони Нідерландів.
Система MKD включає трифазний процес: нанесення на карту території за допомогою 3D-зображень, виявлення мін за допомогою металодетектора, встановленого на висувному кронштейні, і використання роботизованої «руки»-маніпулятора для розміщення детонаторів на виявлених мінах перед відходом БПЛА на безпечну відстань.
Система покладається на поєднання GPS, камер і бортового комп’ютера. Пристрій був розроблений для мінімізації людського ризику та зниження експлуатаційних витрат. У Mine Kafon стверджують, що безпілотний метод у 20 разів швидший і у 200 разів дешевший, ніж традиційні підходи до очищення вибухонебезпечних територій, які часто включають залучення навчаного персоналу, собак і важкої техніки.
Експерти Army Recognition наголошують, що ризики, які створюють закладені й не знешкоджені протипіхотні міни залишається значним. У всьому світі приблизно 100 мільйонів наземних мін залишаються закладеними в 60 країнах. За даними Організації Об’єднаних Націй, приблизно 20 тис. людей щороку отримують поранення або гинуть від наземних боєприпасів.
Причому більшість жертв становлять цивільні особи — приблизно 79% від загальної кількості уражених. Військовослужбовці становлять 18%, а професійні сапери — 3%. Вартість знешкодження однієї протипіхотної міни коливається від 300 до 1000 доларів США, і процес цей займає чимало часу.
Mine Kafon — ліквідатор протипіхотних мін. Відео: Spiffer
