Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Молодший сержант Олександр — військовослужбовець 48-ї окремої артилерійської бригади.
Які «найжирніші» цілі були в кар’єрі воїна? Та які ще мріє вразити? Про це він розповів нашому кореспонденту:
Хотілося ще б уразити якусь дорогу ракетну установку
«Мене мобілізували за повісткою. Я не ховався, знав, що треба захищати країну. До цього займався будівництвом.
Нині я командир гармати. Виконуємо завдання на САУ „Богдана“.
Працюємо переважно по скупченнях піхоти противника. Але трапляється, що й — по ворожих гарматах, мінометах, будівлях, де перебуває противник, переправах.
Хотілося ще б уразити якусь дорогу ракетну установку чи танк.
…Було один раз таке, що нам дали ціль — триповерхова будівля — то ми туди з першого пострілу влучили. Там був розрахунок БПЛА противника. Нам тоді треба було зробити оперативне перенесення вогню.
Це коли виходить екіпаж до бою, відпрацьовується якась одна ціль, а потім даються координати, і переноситься вогонь на іншу. Тобто іноді за один виїзд можемо відпрацьовувати десь три цілі, а то й більше.
Щоб бути хорошим командиром гармати, треба бути просто чесним зі своїми людьми
Але, звичайно, у нашій роботі передбачена взаємодія з іншими підрозділами. Бо працюють і оператори БПЛА, які вилітають до цілі, дають картинку. Координати дають наші коригувальники, і ми вже відпрацьовуємо безпосередньо по цілі. Тобто це ціла команда залучена до ураження ворога.
Коли прикриваємо нашу піхоту, яка працює на передньому краї, то завжди приємно, що хлопці нам дякують за нашу ефективну й оперативну роботу.
…У розрахунку нашої САУ „Богдана“ 5 людей. І щоб бути хорошим командиром гармати, то, вважаю, треба бути просто чесним зі своїми людьми. Для мене та мого екіпажу найкращою мотивацією є, коли з декількох пострілів уражаємо ціль».
