Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Старший сержант Олександр — військовослужбовець 108-ї окремої бригади Сил ТрО ЗС України. До цього встиг повоювати у складі Десантно-штурмових і Сухопутних військ.
Як дивом вижив після удару ворожим снарядом по його машині, а також про те, як на «Хаммері» рятувався від ворожого FPV-дрона, військовий розповів нашому кореспонденту.
Ящики з БК жоден уламок не зачепив…
«До широкомасштабного вторгнення я встиг послужити й у Нацгвардії, і у 25-й повітрянодесантній бригаді ЗСУ, і у 57-й мотопіхотній. У 2021 році звільнився з армії. Але у 2022 добровільно повернувся до рідної «25-ки». І 26 лютого вже був у складі бригади в Авдіївці.
Потім виконував завдання під Новобахмутівкою. Там прилетів під мій КамАЗ снаряд 152-го калібру. Я на машині трішки «полетів» навіть: перший раз у житті побачив, як КамАЗ літає…
Це було, коли я хлопців вивіз на завдання і вертався з Новобахмутівки. Під’їжджав до нашого блокпоста. Його крили артилерією якраз. Мені треба було або вперед їхати, або зупинитися. Не було ні дерева, нічого, щоб сховатися.
Я вирішив — їхати вперед. І якраз на повороті на 90 градусів мені чітко під зад машини й прилетіло. Ну що, перечекав обстріл. Дивлюся, КамАЗ ще працює. «Торпеду» в кабіні відірвало, двері без замків залишилися…
Ну, я і поїхав собі спокійно. Тільки трішки голова крутилася, бо це ж контузія. Приїхав. Зранку знову з хлопцями на завдання збираємося. Я тільки тоді побачив, що з моїм КАМАЗом було, коли відкрив кузов.
А там повністю все як решето було. Уламками навіть лавочки порізало. А там і БК (боєкомплект. — Ред.) було пів кузова. Так от, ящики з БК жоден уламок не зачепив…
По кабіні тільки маленький уламочок прилетів. І то, я його знайшов за місяць лише. Бо щось кололо в підголівнику. Тільки тоді я його дістав звідти.
Зупинили ворожу колону з трьох танків та БМП
Потім ще випадок був на Донеччині. Ми мали замінувати дорогу з «Баби-Яги» (великий дрон. — Ред.). Тоді пішла ворожа колона на наші позиції. Три танки й БМП. Спочатку хлопці з позиції ПТУРом підбили «беху» (БМП. — Ред.)
І ми якраз біля неї скинули ТМ-ку (міну. — Ред.) з «Баби-Яги» на дорогу. Перший танк на неї й наїхав. А далі вже справа техніки: їхня колона стала, і ми їх далі скидами добили.
…Ще пам’ятаю, влітку минулоріч ворожий FPV в нас влучив. Це було на Донеччині. Ми мали поїхати на «Хаммері» і забрати нашу «Бабу-Ягу», яку ворог «посадив». Забрали. Але FPV противника нас догнав. Унаслідок ми всі, хто в машині був, поранень зазнали… Коли ми тікали від цього дрона, один — вже в нас влучив, і «Хаммер» горів. І хлопці кока-колою машину тушили…
І от тепер я вже декілька місяців як до 108-ї бригади перевівся. Це бойова бригада, не шкодую, що зараз тут».
