Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
На війну він повернувся з-за кордону бізнес-класом, а до цього служив в АТО та охороняв судна в морі. Це — історія командира взводу зенітників бригади «Рубіж» на псевдо «Дубас», який проміняв високооплачувану роботу на повноцінне життя та захист України.
Про свій шлях розповіли на сторінці 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.
Боєць одразу з посмішкою пояснює свій позивний: «В мене прізвище Ганжа — коли моє прізвище побачили майбутні побратими, не було ніяких інших варіантів. Але не подумайте, я не вживаю».
«Дубас» встиг відслужити у бригаді ще за часів АТО/ООС, а згодом працював в охоронній компанії, що забезпечувала безпеку морських перевезень. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він без вагань вирішив повернутися. «Я одразу побіг до свого шефа сказати, що їду додому. Він сам військовий з Південно-Африканської Республіки, все зрозумів. Перельоти оплатила також компанія. Тож вийшло, що на війну я летів у бізнес-класі», — сміється зенітник.
Повернувшись до рідної бригади, він спочатку був навідником ЗУ-23-2. «Три роки я служив солдатом за „ЗУ-шкою“. Пройшли з нею Зайцеве, Бахмут, Лиман, Курдюмівку. Працювали як по повітряних, так і по наземних цілях», — ділиться спогадами воїн.
Нині «Дубас» вже обіймає офіцерську посаду і командує взводом зенітних безпілотних літальних апаратів. «Суть та сама — мені треба ліквідувати загрозу з повітря. Проте способи, підготовка, власне ураження — все інакше, більш „на тоненького“», — пояснює він специфіку нової роботи.
Щодо думок про закінчення війни, чоловік досить обережний, адже бачив її ще з 2014 року. «Нічого особливого не очікую і на закінчення війни не сподіваюся. Воюємо тут і зараз, вирішуємо оперативні питання, — впевнено відповідає „Дубас“. — Якщо накрутити себе, що все це ось-ось і закінчиться, а так не станеться — буде важче».
Думок про повернення до роботи в охоронній компанії він також вже не має. «Тоді я був молодшим, мені подобалось. Але зараз я розумію, що то була ілюзія. Ти постійно ходиш по морю, ходиш, а життя — воно на березі. Краще буду заробляти менше тут, в Україні, але буду жити повноцінне життя, на повні груди», — каже він.
Як повідомляла АрміяInform, на Лиманському напрямку російський окупант, намагаючись подати сигнал «своїм», випадково видав свою позицію українському розвідувальному дрону. Він активно махав пляшкою та світив ліхтариком, що дозволило нашим пілотам завдати точного удару.
