Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Донеччина, лінія фронту зовсім неподалік. У добряче замаскованому місці працює пункт збору, технічного обслуговування, дообладнання та випробувань дронів різних типів, які надходять у підрозділи 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. Бригада б’є ворога на гарячому Покровському напрямку.
…Кілька великих кімнат, робочі місця, ноутбуки, обладнання для перевірки та ремонту, 3D-принтери, місця зберігання дронів, поруч ліжка для відпочинку особового складу. Усюди кипить робота. Буквально кожен метр «лабораторії» заточений під роботу з дронами. Тут наші хлопці вдень і вночі працюють над тим, щоб кожен безпілотник міг виконати своє бойове завдання.
Створюють боєприпаси, розробляють системи скидів та дистанційного мінування
«Підготовка БПЛА до роботи — це наше все», — розповідає командир взводу ремонту та обслуговування безпілотних систем батальйону безпілотних систем бригади Олексій з позивним «Хюго». Він демонструє різноманітні моделі дронів, від маленьких «ефпівішок» до потужних бомберів-гексакоптерів.
«Все, що літає, все, що на пульті і навіть без нього, проходить через наші руки», — додає Олексій. — Перевіряємо можливості акумуляторних батарей, моторів та пропелерів, роботу відеокамери та передавача. Налаштовуємо роботу антени, перевіряємо оснащення GPS і практично завжди перепрошиваємо програмне забезпечення «ефпівішок». Перед запуском дрона робимо тестовий політ на різних висотах, щоб перевірити налаштування та відкоригувати їх за потреби.
Але робота майстерні не обмежується лише ремонтом. Тут народжуються нові технічні рішення, вдосконалюється техніка, яка надходить з фронту. За допомогою 3D-принтерів команда «Хюго» створює кріплення під відеокамери, унікальні боєприпаси, розробляє системи скидів та дистанційного мінування.
«Ось, наприклад, — Олексій показує невеликий пристрій з круглими бомбочками, — це наша розробка для дистанційного мінування. Вилетіли на ділянку, „завантажили“ картинку, відкрилась апарель, випали „бімбочки“ — все, противник не пройде».
«Ефпівішки» не боятимуться російського РЕБу
Плюс у майстерні вдосконалюють ефективність FPV-дронів власними технічними розробками. Наприклад, розробляються сервоприводи з двома камерами та GPS-модулі, що дозволяють дрону повертатися з бойового завдання навіть при дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Бойовий радіус таких модернізованих «пташок» сягає 5 кілометрів, а вага корисного навантаження — до 2 кілограмів, а в перспективі й до 5 кг БК. Це мають бути осколково-фугасні снаряди, які легко розбиратимуть ворожі бліндажі та якісь укриття. Чим більший калібр цього снаряда, тим більша його фугасна дія і, відповідно, ефективність проти укріплень.
Осколковими скидами дронарі завдають ударів по живій силі противника та легкій мототехніці, які штурмують позиції українських захисників. Переважно кацапські штурмовики знищуються ще на підходах, у місцях скупчення та укриттях.
«Нам навіть привозять дрони з інших бригад на прошивку, консультуються, як краще налаштувати», — розповідає «Хюго». — Ми постійно розвиваємося, шукаємо нові рішення.
Дрони на оптоволокні можуть летіти до 15 км
Одним з перспективних напрямків є використання оптоволоконного зв’язку для FPV-дронів. Це дозволяє не втрачати зв’язок з дроном навіть в умовах сильних перешкод та ключове — залітати у важкодоступні місця, наприклад, підвали, якісь укриття. Тобто туди, де ховається ворог.
Такі дрони використовуються як камікадзе. Вони несуть свій смертельний вантаж точно в ціль. Рашисти доволі часто застосовують ці дрони для ведення аеророзвідки та коригування вогню артилерії.
«Дальність польоту дрона на оптоволокні може сягати 10–15 кілометрів, а в перспективі й до 30 км, — зазначає Олексій. — Це відкриває нові, набагато кращі, бойові можливості для ураження російських цілей».
Наприклад, «ефпівішками» на радіоуправлінні дуже важко залетіти у підвал будинку та уразити ворога. Плюс оптоволокно стійке до роботи засобів РЕБ. Цими дронами легше завдавати ударів по техніці противника, оскільки їхню роботу нереально подавити технічними засобами. Тут тільки допоможе помпова рушниця. FPV-дрони на оптоволокні дуже часто використовують там, де важкі бомбери не можуть дістатись через протидію російським засобам РЕБ.
«Але навчитись ефективно управляти ними не так просто, треба практика і досвід пілотування», — каже Олексій.
Пошкоджені гексакоптери «Вампір» швидко ставлять до строю
Особлива увага приділяється важким ударним дронам, таким як бомбардувальники «Вампір». Хоча вони часто повертаються з бойових завдань пошкодженими, інженери майстерні швидко повертають їх у стрій.
«Буває, привозять вщент розбитого „Вампіра“ з бойових позицій, — каже „Хюго“, — а ми його за дві години відновлюємо, перевіряємо, і він знову летить та знищує окупантів».
Щоб підвищити бойову ефективність «Вампірів», майстри вдосконалюють механізми скидання боєприпасів різної ваги та потужності.
Загалом цей бомбер може нести до 15 кг корисного навантаження. Це робить його ефективним для ураження окопів, бліндажів, бронетехніки та живої сили противника. Зазвичай використовується вночі. В темряві він менш помітний візуально, що ускладнює його виявлення та ураження противником, тоді як сам дрон може використовувати тепловізійні камери для виявлення російських цілей.
Точність ударів. Завдяки сучасній системі наведення та можливості зависання над ціллю «Вампіри» завдають точних ударів по укріплених позиціях противника.
Хлопці лагодять тут й інші важкі бомбери типу «Кажан» та Nemesis.
За один день роботи інженери відновлюють понад сотню «ефпівішок» та десятки важких бомберів
Робота в майстерні кипить цілодобово. За день через руки майстрів підрозділу проходить 100–120 FPV-дронів та десятки бомберів. Прошиваються та ремонтуються також БПЛА типу «Мавік» та «Аутел». По «Мавіках» є статистика: за день прошивають у середньому 20–30 дронів.
«У нас немає поняття дня і ночі, немає ніяких вихідних, — каже «Хюго». — Хлопці приїжджають у будь-який час доби, і ми робимо все можливе, щоб техніка була готова до бою.
«Звісно, нам не вистачає людей, особливо професійних інженерів, людей, які горять своєю справою, — зазначає Олексій. — Але ті, хто є, — справжні фанати своєї роботи, неймовірні ентузіасти. Вони готові працювати в будь-який час, аби тільки наш дрон полетів і уразив ворога».
Плюс інженери підрозділу ремонтують розвідувальні крила типу «Лелека» та «Фурія».
«Війна постійно змінюється, і ми повинні бути на крок попереду ворога, — додає „Хюго“. — Наші розробки, наш досвід — це наш внесок у майбутню перемогу».
