На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
В епоху цифрових технологій інформація стала не лише доступнішою, але й перетворилася на потужну зброю. Фейки та маніпуляції існували завжди, проте сучасні інструменти дозволяють продукувати їх масово, роблячи інформаційний простір небезпечним.
Міноборони роз’яснює сутність ІПСО, механізми їх поширення, основні наративи противника та методи захисту від інформаційних атак, які допоможуть зберегти критичне мислення в умовах інформаційної війни.
ІПСО — це цілеспрямовані маніпуляції інформацією для впливу на думки, емоції та поведінку цільової аудиторії. На відміну від звичайних фейків, інформаційно-психологічні операції являють собою ретельно сплановані кампанії з чіткими цілями, етапами реалізації та очікуваним результатом.
Ключова мета ворожих ІПСО — викликати паніку, посіяти страх, підірвати довіру до державних інституцій та схилити громадян до рішень, вигідних противнику. Фактично, інформація стала повноцінним елементом гібридної війни.
Методи реалізації ІПСО постійно вдосконалюються. Серед новітніх інструментів — технологія дипфейків, яка дозволяє створювати надзвичайно реалістичні відеоматеріали, де обличчя та голос однієї людини накладаються на відео з іншою. На початку широкомасштабного вторгнення такі підробки із зображенням вищого керівництва України збирали мільйони переглядів, поки не були викриті фактчекерами.
Особливу увагу варто звернути на членів сімей військовослужбовців, які перебувають у вразливому емоційному стані через постійне хвилювання за своїх близьких. Через страх вони можуть несвідомо поширювати ІПСО або розкривати критично важливі дані.
Простий спосіб виявити такі ІПСО — проаналізувати власну емоційну реакцію на інформацію. Якщо повідомлення викликає сильні негативні емоції, поставте два ключових питання: яку саме емоцію намагаються викликати цим повідомленням і кому вигідно, щоб ви переживали саме такі почуття?
Основний інструмент протидії ІПСО — критичне мислення. Коли ви натрапляєте на емоційно забарвлену інформацію, варто:
- Зробити паузу перед реакцією — емоційні рішення рідко бувають виваженими.
- Перевірити репутацію джерела інформації та її авторів.
- Оцінити актуальність новини, чи не використовується старий контекст у нових умовах.
- Ідентифікувати першоджерело — відсутність чіткого джерела або анонімність повинні насторожити.
- Перевірити факти через командування, офіційні канали зв’язку або достовірні ресурси.
Для перевірки фотоконтенту можна використовувати сервіси на кшталт Google Reverse Image Search або TinEye, які дозволяють відстежити першоджерело зображень. Для відео існує сервіс inVID — браузерне розширення для перевірки автентичність відеоматеріалів.
Щоб дізнатися більше про протидію ІПСО, рекомендуємо пройти курс «Інформаційна стійкість» у застосунку «Армія+». Лектори розглядають реальні приклади інформаційних атак та пояснюють алгоритми ефективної протидії у складних інформаційних умовах, зокрема в зоні бойових дій.
Застосунок «Армія+» доступний в офіційних магазинах Apple App Store та Google Play Market, а також на сайті Міністерства оборони за посиланням.
