Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Витиснути понад 80 кілометрів за годину з багатотонної бойової машини реактивної системи залпового вогню по суцільному бездоріжжю, рятуючись від ворожого артилерійського обстрілу та переслідування БПЛА — саме такий, на межі можливого, вчинок здійснив водій одного з українських підрозділів Анатолій на псевдо «Бадьорий». Завдяки його винятковій майстерності та сміливості вдалося врятувати не лише коштовну техніку, але й, що найголовніше — життя всього екіпажу.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Анатолій «Бадьорий» зустрів повномасштабне російське вторгнення, працюючи в Польщі. Дізнавшись про початок великої війни від дружини, він, не вагаючись, вирішив повернутися на Батьківщину.
«Дружина подзвонила, сказала, що почалася війна. Рішення повернутися в Україну було прийнято без вагань», — згадує він події лютого 2022 року.
Прибув до України, звернувся до військкомату, але з відправкою на службу довелося трохи затриматися через трагічні сімейні обставини — загинув швагер. Та вже за 10 днів «Бадьорий» був на навчальному полігоні, а за місяць інтенсивної підготовки — у складі 67-ї бригади. Командир, помітивши його пристрасть та вміння поводитися з технікою, призначив його водієм бойової машини РСЗВ.
«Я добре ладнаю з технікою, люблю машини. Доглядаю за нею постійно: щодня та після кожного виїзду. Техніка не нова, але потребує ретельного обслуговування… І ходову частину, і двигун, і артилерійську установку — все потрібно перевіряти: змащувати, чистити, виявляти та усувати можливі несправності, щоб машина завжди була на ходу», — ділиться своїм відповідальним ставленням до справи «Бадьорий».
Нещодавно екіпаж Анатолія виконував бойове завдання. Після успішного відпрацювання вони відійшли в укриття, оскільки їхній рух супроводжував ворожий розвідувальний безпілотник типу ZALA.
«Ми перечекали в укритті. Повідомили, що ZALA відлетіла, і ми повернулися на позицію для продовження роботи. Очікували на команду, і тут почався обстріл», — розповідає Анатолій. Він негайно доповів командиру про ситуацію.
Отримавши наказ на негайний відхід для збереження техніки та особового складу, «Бадьорий» продемонстрував усю свою майстерність та холоднокровність.
«Командир наказав відходити. І тоді я витиснув з машини все можливе — понад 80 км/год по суцільному бездоріжжю», — згадує він напружені моменти тієї евакуації. Ця неймовірна швидкість та філігранне водіння в екстремальних умовах дозволили вивести багатотонну машину та весь екіпаж з-під щільного ворожого вогню.
Свою мотивацію щодня ризикувати життям, виконуючи складні бойові завдання, «Бадьорий» пояснює простою і водночас глибокою відданістю: «Мотивація — це рідні, близькі. І те, що я народився в Україні. Хочеться, щоб в Україні жилося краще. Це мене й мотивує».
Як повідомляла АрміяInform, двічі граната падала поруч і не розривалася, одна з них — прямо на груди. Ворожий маячок для артилерії, скинутий на нього, теж не спрацював. Пройшовши крізь пекло під щільним вогнем дронів та артилерії, бувши пораненим, аргентинський доброволець Маркус не лише вижив сам, але й допоміг пораненому побратиму та зміг дістатися до своїх. Його історія — це неймовірне свідчення стійкості, вдачі та незламної волі до життя.
