Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
Пропагандистська машина рф, здається, остаточно втратила гальма й уявлення про гріх.
Новий фейк із московської фабрики нісенітниць — «ЗСУ навмисно вбивають російських священників на фронті». Звучить як сцена з якогось апокаліптичного кіно: український дрон вибирає ціль не за координатами, а за хрестом на грудях. Але це не кіно — це «новини» з російського телебачення. Тобто — повна вигадка.
Обличчя фейку: у рясі, з кадилом і бойовим розрахунком
Інформаційну хвилю запустили кремлівські канали після нещодавніх ударів по позиціях окупантів на Донеччині. Серед загиблих виявився «священнослужитель», який, як з’ясувалося згодом, регулярно їздив на передову не з Біблією, а з бойовими командирами. Його присутність у районі, де тривали активні бойові дії, була абсолютно не випадковою — адже деякі «батюшки» в російській армії виконують роль не духовних провідників, а політичних комісарів: морально-психологічна обробка, благословення на «священну війну» і деморалізація полонених.
Тобто — не пастир, а функціонер з кадилом.
Підміна понять: коли обʼєкт у зоні обстрілу — не «невинний»
Ніхто не влучає прицільно у «священників». Удар ЗСУ припадає по легітимних військових цілях — і якщо біля БК або штабу сидить поп у формі або без неї, це не змінює статус об’єкта. Він не жертва, він — частина армії загарбника.
Але улюблена тактика кремлівської пропаганди — інверсія: перетворити агресора на мученика, загарбника — на захисника, а гібридного священника — на святого. Все це вписується у шаблон пропаганди: морально легітимізувати війну, апелювати до релігії, зробити з неї «хрестовий похід».
Духовний спецназ: як РПЦ працює на фронті
Це не новина, що російська церква десятиліттями тісно пов’язана з армією. З 2014 року попи регулярно освячують танки, ракети й мобілізаційні списки. З 2022-го багато хто з них пішов ще далі — на фронт. І не просто як «помолитися», а як частина військово-пропагандистської машини.
То, може, не варто дивуватись, що ці «духовні особи» потрапляють у зону ураження разом з іншими окупантами?
Іронія долі: «мученик» тримав у руках автомат, а не Євангеліє
Коли росіяни розповідають про загибель «невинного священника», зазвичай замовчують один нюанс: цей батюшка не просто випадково опинився на фронті. Він або служив у військовому підрозділі, або був частиною пропагандистського десанту, або, що буває частіше — мав при собі зброю і статус. Але в телевізорі він одразу стає «святим новомучеником», і все — фейк готовий.
Кадило — не бронежилет, а брехня — не захист
ЗСУ не стріляють по «священниках». Ми стріляємо по ворогу, який прийшов на нашу землю. І якщо цей ворог одягнув рясу — це його вибір, а не наш гріх. І хай російська пропаганда хоч у Папу Римського перекреслиться — правда на нашому боці.
Бо справжній священник — лікує душі. А не сидить на бліндажі з ноутбуком і роздає інтерв’ю «Звезде».
