Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Спочатку влучний постріл з ПЗРК, що відправив на землю російський штурмовик Су-25, а потім — зухвале полювання українських FPV-дронів на рятувальні гелікоптери окупантів, що прилетіли за пілотом. Українські військові поділилися деталями напруженого бойового епізоду, що стався 8 лютого.
Про це розповіли військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу в сюжеті Армія TV.
Робота зенітника ПЗРК потребує «сталевих нервів». Коли ворожа авіація працює по позиціях, піхота ховається, а зенітник має вибігти їй назустріч.
«Коли піхота чує авіацію — вони ховаються по укриттях, а ми маємо вибігати і стріляти», — пояснює один із бійців. Часу на реакцію обмаль: «У секторі ураження літак може перебувати в середньому лише 6 секунд».
Того лютневого дня все склалося вдало. Спостерігач вчасно виявив ціль і дав команду. Стрілець на псевдо «Паша» (з приданого підрозділу ТрО) миттєво зреагував, вискочив з укриття і здійснив пуск. Результат — підтверджене ураження та падіння російського Су-25, зафіксоване на відео. Військові наголошують: це завжди командна робота всього підрозділу.
Полювання на «вертушки»: FPV проти гелікоптерів
Пілоту збитого Су-25 вдалося катапультуватися. Росіяни відправили на його пошуки два рятувальні гелікоптери. Це стало несподіваним викликом для українських операторів FPV-дронів.
«Приходить ціль: „Вилітай терміново… вертольоти!“ Ми такі: „В сенсі вертольоти?! Ми ж ще жодного разу не працювали по такій техніці! Як ми за ними на FPV ганятимемось?“» — згадує пілот дрона свої перші емоції.
Піднявши FPV-камікадзе, він почав пошук повітряної цілі. «Я його [вертоліт] не одразу побачив… спочатку побачив тінь, коли він летів». Коли вертоліт було виявлено, почалася спроба атаки. «Руки почали трохи тремтіти, бо як же по ньому влучити?… Перша думка: треба негайно діяти!»
Оператор намагався зайти на перехоплення, цілячись у гвинт, але це виявилося надзвичайно складно через потужні повітряні потоки від лопатей вертольота та його маневри. Дрон вибухнув дуже близько до цілі, але прямого влучання досягти не вдалося. «Відпрацювали максимально близько. Це був дистанційний підрив [боєприпасу FPV],» — констатує пілот. Загалом у полюванні на російські гелікоптери брали участь три українські FPV-екіпажі.
Адреналін та майбутні цілі
Після такої напруженої роботи емоції зашкалювали у всіх. «Я не єдиний, у кого руки тремтіли — у всіх так було», — ділиться пілот FPV. Він визнає, що хоча збити вертоліт цього разу не вдалося, досвід отримано, і наступного разу вони діятимуть «зі знанням справи». На жартівливе запитання про ціль мрії він відповідає з гумором: «Той [літак], де путін летить».
Цей бій став яскравим прикладом багатоешелонованої протидії українських Сил оборони російській авіаційній загрозі. Класичні засоби ППО, як ПЗРК, ефективно знищують літаки, а інноваційне застосування FPV-дронів, навіть якщо не завжди завершується стовідсотковим успіхом проти таких складних цілей як гелікоптери, створює додаткову небезпеку для ворожих рятувальних операцій та демонструє постійний пошук нових тактичних рішень українськими захисниками.
Як повідомляла АрміяInform, бійці 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу поділилися найяскравішими епізодами своєї роботи з ліквідації російських загарбників у районі Торецька за квітень.
