Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Весна на окупованій Луганщині традиційно стає сезоном гучних заяв від загарбників про «відновлення» зруйнованої ними ж інфраструктури. Цьогоріч естафету підхопив Лисичанськ, де окупаційна влада рапортує про нібито завершення ремонту водогону і тепломережі. Щоправда, реальні перспективи для мешканців виявляються значно скромнішими: воду більшість чекає вже третій рік, а опалення обіцяють лише для 12% будинків.
Про цю показову діяльність на тлі загального колапсу комунальної сфери повідомив начальник Луганської ОВА Олексій Харченко.
За його словами, така циклічність вже стала нормою для окупованих територій: «Чергова весна — чергові анонси від загарбників… У теплу пору року там чомусь не відбувається ніяких масштабних робіт. Окупанти щоразу заявляють про подвиги у відновленні міста наприкінці зими або на початку весни.
«Нинішні звіти про «ремонт» у Лисичанську — яскравий приклад. Попри заяви, опалення наступної зими обіцяють подати лише до 12% будинків, а на воду, за винятком мешканців окремих багатоповерхівок, місто чекає вже майже три роки.
Ця ситуація є лише одним із проявів глибокої кризи критичної інфраструктури на всій окупованій Луганщині. Артем Лисогор зазначає, що «населення обурене низьким рівнем якості надання комунальних послуг і необґрунтовано високими тарифами на них».
Причини такого стану речей лежать не лише у руйнуваннях, спричинених росією, але й у системній нездатності окупаційної влади налагодити роботу. Співробітники комунальних служб, за інформацією ОВА, скаржаться на низькі зарплати і постійні затримки грошей. «Заборгованість є в кожному місті,» — підкреслює Олексій Харченко.
Як приклад він наводить окуповану Кремінну, де працівникам місцевого водоканалу заборгували шість мільйонів рублів. Коментар голови ОВА щодо цього є промовистим: «Бюджетні кошти знову зникли».
Отже, поки пропаганда звітує про «відновлення», реальність на окупованій Луганщині — це дедалі гірший стан інфраструктури, обурене населення, зневірені комунальники без зарплат та «зниклі» бюджетні мільйони. Чергові «переможні» анонси є лише спробою приховати повний провал окупаційної влади в управлінні захопленими територіями.
Як повідомляла АрміяInform, російська окупаційна влада на ТОТ Луганської області розгорнула системну кампанію з ідеологічної обробки населення, з особливим акцентом на молоді та школярах. Замість відновлення зруйнованого чи забезпечення базових потреб, пріоритетом для загарбників стало встановлення пропагандистських «пам’ятних знаків» та організація масових заходів для нав’язування власної версії історії.
