Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Важко сказати, який саме міждержавний договір був першим, що порушила московія.
Для неї брехня, лицемірство і цинізм — природна та історично обумовлена практика.
Москва, як місто і держава, виникає після знищення Київської Русі монголами. Піднесення москви, яка входила до Владимиро-Суздальського князівства і зрештою поглинула і Владимир-на-Клязьмі, і Суздаль, стало можливим завдяки встановленню на підмонгольських територіях чіткого принципу престолонаслідування: хто краще і більше збирає податки для монгольського правителя, той і князь.
Сформувавшись, як державне утворення, в Улусі Джучі (так офіційно називалася Золота Орда), московія була звикла до ординської або степової дипломатії, що передбачала угоди про разове надання послуг, які в будь-який момент могли бути денонсовані при можливості укласти вигіднішу угоду.
Головним суперником москви в Улусі Джучі було Велике князівство Тверське, очолюване в час його найбільшого піднесення великим князем тверським Михайлом Олександровичем, онуком Короля Русі Юрія Львовича. Із сестрою Михайла Юліаною Олександрівною був одружений великий князь литовський Ольгерд, який підтримував Твер у його протистоянні з москвою.
В середині липня 1372 року поблизу міста Любуцьк між великими князями литовськими Ольгердом та Кейстутом, князем тверським Михайлом Олександровичем з одного боку та великим князем московським Дмітрієм Івановичем (якого згодом назвуть Донським) та князем серпуховським Владимиром Андрійовичем з іншого боку було укладено мирний договір. Він завершив московсько-литовську війну 1368–1372 років і підтвердив протекторат Литви над Тверським князівством, нейтралітет останнього та непорушність його кордонів.
30 війн із Zаклятим сусідом: перемога українців у 1368–1372 роках
Любуцький мир за своїм характером був «вічним миром», який мав припинити протистояння між Вільно і москвою, а Твер перетворити на майданчик діалогу між Європейською та Азійською цивілізаціями. Фактично ж була виконана тільки перша частина угоди, а Тверське князівство стало «розмінною монетою».
Коли до Твері почали масово втікати московські бояри-дисиденти, це було використано як привід для порушення Любуцького миру з боку москви. Князь Дмітрій Іванович спочатку анексував удільне Кашинське князівство, а потім взяв у облогу Твер і змусив Михайла Олександровича визнати себе «молодшим братом» московського князя та погодитися на втрату територій.
Лю́буцький мир нагадує сумновідомий Будапештський меморандум, а подальший ланцюжок подій — анексію Криму і те, чого хотіла москва від України після цього…
Виправило ситуацію лише розорення москви Тохтамишем у 1382 році. Саме Тохтамиш повернув Кашин Твері, підтвердив незалежність від москви Великого князівства Тверського, дозволив тверським князям збирати данину та надав їм право на самостійні відносини з Ордою.
У XV столітті, коли вплив ординського центру послаблювався, москва, на відміну від «нейтральної» Твері, часу не гаяла. Вона почала «гібридний» наступ на сусідів, змушувала підписувати договори, що обмежували права і свободи менших князівств.
«Мирні» угоди країни Z: договори про підданство як московська методика загарбання нових земель
З 1460-х років московити відновили спроби взяття під свій контроль Тверського князівства. Не допомогла йому навіть союзницька угода з польським королем Казимиром IV Ягеллончиком. Зрештою, 12 вересня 1485 року Твер була сплюндрована військами московського царя Івана ІІІ, а її останній князь та бояри втекли до Литви.
Досвід Твері показує, що тільки сильна армія може бути гарантією незалежності та територіальної цілісності. А будь-який «нейтральний статус» і поступки агресору призводять врешті-решт до зникнення державності.
