Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
Новим начальником Генерального штабу ЗСУ має стати генерал-майор Ігор Скибюк.
Про це 22 липня повідомив Президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що відповідні кадрові укази готуються.
За словами Володимира Зеленського, кандидатуру визначили разом із новим Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та тимчасовим виконувачем обов’язків Міністра оборони України Євгенієм Хмарою. До нового призначення Ігор Скибюк понад рік працював заступником начальника Генерального штабу.
Під час повномасштабного вторгнення він командував 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою, керував операціями на півдні та Донбасі, а восени 2022 року — рейдом українських десантників під час Слобожанського контрнаступу.
АрміяInform зібрала найважливіші факти про генерала, якому тепер належить координувати роботу Генерального штабу.
Від командира взводу до командира 80-ї бригади
У Збройних Силах Ігор Скибюк з 1994 року. У 1998-му він закінчив Одеський інститут Сухопутних військ і прийшов до 80-ї бригади командиром аеромобільного взводу.
За словами самого генерала, загалом у «вісімдесятці» він прослужив майже 20 років, пройшовши шлях до командира з’єднання. Тож значна частина його кар’єри минула не в центральних органах управління, а в одній бойовій частині — на посадах від молодшого офіцера до комбрига.
У 2001–2002 роках Скибюк командував спеціальним взводом українського миротворчого контингенту в Косові. Національний університет оборони України він закінчив у 2011-му та 2024 році.
Вторгнення застало бригаду на полігоні
24 лютого 2022 року 80-та бригада перебувала на Широкому Лані, де проходила підготовку як резерв Головнокомандувача. У середині березня вона мала змінити 79-ту десантно-штурмову бригаду на Луганщині.
Ігор Скибюк згодом називав те, що ротація ще не розпочалася, «військовим везінням». Інакше російський удар міг застати одразу два з’єднання під час завантаження, перевезення або розвантаження — у момент, коли вони були б особливо вразливими.
Натомість бригада залишалася зібраною й могла швидко вступити в бій. Однією з перших великих операцій для неї стала оборона Вознесенська.
Лежав на балконі й коригував вогонь по російських танках
У березні 2022 року російські війська намагалися прорватися через Вознесенськ далі на північ. Українські сили підірвали мости, обмежили противника в маневрі та втягнули його у підготовлену зону ураження.
За словами Ігоря Скибюка, протитанкові підрозділи 80-ї бригади під час цих боїв знищили 17 російських танків. Окремо генерал відзначав роботу артилеристів бригади та підрозділів територіальної оборони.
В одному з епізодів комбриг сам спостерігав за ворожою технікою з балкона й передавав артилеристам цілевказання. Через те, що росіяни перебували в місті, вогонь доводилося вести обережно — буквально по одному снаряду.
Після перших влучань колона втратила порядок. Частина машин загорілася, інші почали зіштовхуватися й блокувати рух. Російські підрозділи відкотилися, а близько 15 дезорієнтованих військових рф згодом потрапили в полон.
П’ять днів у тилу противника
Найвідомішою операцією 80-ї бригади під командуванням Ігоря Скибюка став рейд під час Слобожанського контрнаступу восени 2022 року.
Десантники мали пройти через ділянку прориву, відірватися від основних сил і рухатися вглиб російських бойових порядків. Протягом п’яти діб підрозділи бригади постійно перебували в тилу противника, щодня долаючи десятки кілометрів.
Російська авіація неодноразово намагалася атакувати українську колону, однак не змогла завдати їй прямих ударів. Під час рейду десантники знищували російську бронетехніку з гранатометів та «джавелінів», а згодом вийшли до Ізюма.
Кількість захопленої там техніки, за словами Ігоря Скибюка, була такою, що на неї можна було пересадити майже всю бригаду.
«Ми побачили, який вигляд має перемога», — так генерал описував вхід українських військ до визволеного Ізюма.
Саме за керівництво пошуково-ударними діями на напрямку Балаклії, Куп’янська та Ізюма Ігор Скибюк отримав звання Героя України. В офіційному обґрунтуванні нагороди йдеться, що його рішення та своєчасні бойові накази допомогли визволити низку населених пунктів, зокрема Ізюм.
«Фехтування» між штабами
Ще одним складним етапом стали бої біля Верхньокам’янського після відходу українських військ із Лисичанська влітку 2022 року.
Росіяни мали значну перевагу в силах, техніці та боєприпасах. Ігор Скибюк порівнював протистояння з «фехтуванням на шаблях» між командирами й штабами: перемагав той, хто швидше розумів задум противника, змінював власне рішення і встигав нав’язати ворогу невигідний сценарій.
Цей епізод добре показує одну з головних рис його командного підходу: бій для нього — не лише зіткнення вогневої потужності, а й постійне змагання швидкості рішень.
«Крику дуже мало місця на війні»
Підлеглі описували Ігоря Скибюка як спокійного командира, який уміє делегувати повноваження. Водночас сам він не погоджувався з визначенням «м’який», називаючи його «казочкою».
Його підхід полягав у тому, щоб спочатку допомогти командиру ресурсами, організацією, плануванням і підтримкою. І лише якщо це не спрацьовує — переходити до кадрових рішень.
«Крику дуже мало місця на війні», — пояснював генерал.
Штабна школа і стоси документів
Попри тривалий досвід польового командира, Ігор Скибюк має й серйозну штабну підготовку.
Найважчою посадою до великої війни він називав роботу начальником штабу бригади. У перші місяці міг залишатися на службі до першої години ночі, вивчаючи керівні документи. Обсяг паперів генерал оцінював буквально пальцями й долонями: стос завтовшки «на п’ять пальців» означав приблизно годину роботи.
Сам Ігор Скибюк не приховував, що багато навчався протягом усієї служби, і жартома називав себе «заучкою».
Цей досвід важливий для начальника Генерального штабу: на цій посаді недостатньо лише розуміти поле бою — потрібно керувати великими процесами, плануванням, ресурсами та взаємодією різних складових війська.
Від ДШВ до Генерального штабу
У листопаді 2022 року Ігор Скибюк став начальником штабу — заступником командувача ДШВ. У лютому 2024-го очолив Десантно-штурмові війська, а в грудні того ж року отримав звання генерал-майора.
Із 3 червня 2025 року він працює заступником начальника Генерального штабу ЗСУ. Тобто до майбутнього призначення Ігор Скибюк уже понад рік перебував усередині структури, яку має очолити, і знає її роботу не лише з позиції бойового командира.
Ще як командувач ДШВ він говорив, що перевагу над численнішим противником Україна має здобувати завдяки кращій роботі штабів, повнішій інформації про поле бою та швидкому впровадженню технологій. Водночас кожен підготовлений український військовий, за його підходом, повинен мати тактичну й вогневу перевагу над російським солдатом.
Тепер цей підхід Ігорю Скибюку доведеться масштабувати вже на рівень усіх Збройних Сил.
