Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Безпілотники є одним з основних засобів ураження на полі бою. Різних розробок вже досить багато. Якісь краще підходять для ураження техніки, якісь для збиття ворожих «крил».
А є невмируща класика, яка з’явилася однією з перших і досі залишається вагомим аргументом проти м’ясних піхотних штурмів — дрони зі «скидами». Чому «мавіки» досі залишаються основною робочою конячкою у військах, через що оператори порівнюють свою роботу з фільмом «День бабака» та що найбільше запам’ятовується в бойовій роботі?
Про це АрміяInform поспілкувалася з екіпажами роти ударних безпілотних комплексів «Катенята» 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
Я не пам’ятаю такого дня, щоб ми щось не уразили, або когось не вбили. Такого не буває, розповідає Сергій з позивним «Шахтар». Наразі він головний сержант взводу розвідки та корегування. За його словами, кожного дня є цілі — піхота, «старлінки», генератори й тому подібне. Підрозділ працює на Часівоярському напрямку, де ворог активно використовує тактику малих піхотних груп. Частина екіпажів здійснює розвідку переднього краю, а інші — ураження штурмовиків.
-
- Фото Олександра Марченка / АрміяInform
-
- Фото Олександра Марченка / АрміяInform
«Зайшла перша група з боєкомплектом — вмерла. Зайшла друга група з провізією — вмерла. Третя група вже заходить закріплюватися, бо боєкомплект та провізія вже є. І так постійно», — розповідає Сергій.
«Літайте та вбивайте. Все дадуть. Тільки працюйте!»
Сергій родом з Донеччини. Працював на шахті. А з початком широкомасштабного вторгнення долучився до ЗСУ. Наприкінці 2022 року почав займатися аеророзвідкою. Каже, за цей час дуже багато чого змінилося. Як у тактиці застосування БПЛА, так і в можливостях підрозділу.
«У грудні 2022 року нам не дуже багато давали дронів. І коли ми вперше виїхали робити скиди, то ми дуже швидко втратили коптер. Ми працювали без наземних станцій. Просто з пульта. Літали від піхоти. І втратити дрон було дуже легко. І тоді приймалося рішення, що не будемо так працювати. Тож літали майже завжди лише на розвідку. А зараз все інакше. Хлопцям кажуть: літайте та вбивайте. Все дадуть. Тільки працюйте!» — говорить Сергій.
«У нас тут, як у фільмі „День бабака“. Вони йдуть і помирають, а потім знову йдуть і знову помирають. І так без кінця».
Один з тих, хто безпосередньо займається ураженням — Олександр з позивним «Хейтер». Він працює в екіпажі «Кажан», основне завдання якого — знищувати ворожу піхоту за допомогою «скидів».
«На нашому напрямку постійно є рух. І вдень, і вночі. Зазвичай по „сіряку“ ворожі групи намагаються пролізти. Знаєте, це як у фільмі „День бабака“ — кожен день, як попередній. Вони йдуть і помирають. Потім знову йдуть і знову помирають. І так без кінця», — розповідає Олександр.
«Хейтер» — досвідчений та ефективний пілот. У підрозділі розповіли, що на його рахунку більш ніж сотня уражених цілей. Сам же він говорить, що знищені цілі не рахує.
«Я спочатку рахував. А потім перестав. Та й важко рахувати знищених. Бо якщо поранив, то він ще може кудись сховатися. А вижив чи помер згодом, невідомо. Приписувати собі зайві заслуги не хочу. „Трьохсотих“ дійсно багато».
Також Олександр розповів про найефектніше своє влучання в ціль.
«Я якось влучив штурмовику прямо в голову. Голова в нього тріснула, як кавун. Це, мабуть, найточніше моє влучання було. Хоча мені краще, аби було більше ефективних, ніж ефектних влучень».
«Мавіки» — робоча коняка на фронті
Основна робоча коняка підрозділу — «мавіки». Стара добра класика, говорить «Хейтер». І хоч це цивільний дрон, який не пристосований для бойових дій, він має свої переваги.
«В нього є й купа плюсів. Він простий. Немає проблем з під’єднанням. Якісна камера. Взяв і працюєш. Така робоча конячка. Поки нічого кращого не придумали».
Головний недолік цих дронів — низька вантажопідйомність. Тому головна ціль для «скидів» — піхота. А боєкомплект здебільшого виготовляють бригадні інженери.
«Працюємо штатними гранатами, а також боєприпасами, які нам виготовляють наші інженери. Їх роблять потрібної для нас ваги. Ці снаряди заточені для знищення піхоти. Буває, що розрив досить далеко від ворожого піхотинця, але якісь уламки можуть все одного його дістати».
Це як опорний півзахисник у футболі — робить багато, але всі запам’ятовують того, хто забиває голи
Також «мавіки» роблять дуже багато чорнової роботи, яку мало хто помічає, говорить «Хейтер». Вони постійно моніторять передній край, знаходять ворога, корегують артилерію.
«Когось арта знищить, когось FPV. Їх усі хвалять. А про те, що значна частина цієї роботи належить розвідникам, забувають. Це як опорний півзахисник у футболі. Виконує багато роботи. Але всі запам’ятовують того, хто забиває голи».
«Я розумію, коли є ненависть до ворога. Але коли до своїх…»
На цій війні найбільше вражає тотальна зневага ворога до власного життя та життя своїх побратимів, говорить Олександр. Вони женуть свої штурмові групи в суїцидальні атаки зі словами: «якщо повернетеся, ми вас обнулимо». Також вони не допомагають своїм пораненими та часто не забирають загиблих.
«Постійно спостерігаємо таку картину — після прильоту лежить група ворогів, і їм ніхто не допомагає. Повз них проходить інша група, тупо переступаючи через них. Місяці три тому колеги знищили двох штурмовиків. Десь за 12 км від лінії зіткнення. Це їхній глибокий тил. Я днями там пролітав, а вони досі там лежать».
Також непоодинокі випадки, коли російські штурмовики просто добивають своїх колег. Один з таких випадків «Катенята» зафільмували буквально недавно.
«Були штурмові дії. Штурмовій групі дали прочухана. І під час відступу один з піхотинців підірвався на міні. Йому відірвало частину ноги. А його побратим не придумав нічого кращого, як пустити кілька куль в голову пораненому», — розповів «Хейтер».
На жаль, безжальний ворог й до українських військовослужбовців, які потрапляють в полон, говорять хлопці. Згадують, як російські штурмовики розстріляли українського піхотинця за те, що він довго чинив спротив на позиції, не даючи її захопити. Розстріляли його спеціально перед камерами дрона, аби залякати українців. Але це, вважають хлопці, ще більше додає злості до ворога та мотивації, аби його знищувати.
