Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Можливість запровадження російсько-українського перемир’я, узгоджене під час переговорів у Саудівській Аравії між командою держсекретаря США Марко Рубіо та делегацією, сформованою Президентом Володимиром Зеленським, потребує представлення позиції кремля.
Про перспективи та шляхи досягнення такого рішення репортер АрміяInform говорив з відомим експертом, генерал-лейтенантом у відставці, кандидатом військових наук, доктором технічних наук, професором, заступником начальника Генерального штабу ЗС України (2006–2010) Ігорем Романенком.
— Ігорю Олександровичу, наскільки, на вашу думку, реально досягти якихось домовленостей? З американською стороною начебто є якесь погодження позицій, а назагал, це вже залежить все ж від росії? Адже путін — мовчить, а у відповідь на мирні ініціативи ми маємо шалені обстріли з боку рф.
— Обстріли показують, що з боку путіна не прийнято рішення ні політичне, ані воєнне.
Але, з іншого боку, ситуацію можна охарактеризувати так, що як Трамп, так і путін перебувають у цейтноті. Трамп у зв’язку з тим, що з того, що він обіцяв, поки нічого не зробив, а треба просуватися.
А путін по-своєму хоче. У сукупності, обставини на нього тиснуть. А він банально хоче підбити підсумки «спеціальної операції» і завершити це парадом на 9 травня.
На мир як такий, взагалі, ми можемо виходити лише через підписання відповідних документів. У нинішній ситуації через дії російської федерації зробити це неможливо. Особливо з тим режимом, який там владарює.
І тому ми зацікавлені в тому, щоби це було перемир’я на 30 діб. А в принципі, подальшого його дотримання і переведення наших зусиль з повернення територій дипломатичним шляхом і відбудови держави за цей період. Продовження підтримки України з боку союзників до тих пір, доки не складеться відповідна позитивна ситуація як світова, так і в російській федерації. І ми зміцнимося у воєнному сенсі до відповідного рівня.
— Контури майбутнього перемир’я були визначені на переговорах у Джидді. А як їх конкретно реалізовувати?
— Поки ми бачимо три складові у цьому перемир’ї на 30 діб. І мова може йти про повне тимчасове припинення вогню. Не лише припинення ракетних, безпілотних та бомбових атак у повітрі, бойових дій у Чорному морі, а й встановлення тиші вздовж усієї лінії фронту.
На мою думку, в повітрі й на морі це можна було б досягти дещо швидше.
Але так чи інакше все це потребує контролю. Контролю і гарантій, що не буде допущено порушень. Адже ми мали подібні плани протягом Мінського процесу, наприклад. Для цього потрібні впливові структури.
А те саме ОБСЄ, на моє переконання, для цього не підходить. Десь формально, їх треба застосовувати і використовувати. Але росіяни мають там найбільший фінансовий внесок, а генсек цієї структури буквально днями назвав росію «важливим партнером» для цієї організації. І те, як кремль її використовував, ми бачили починаючи з 2014 року. Тому це потребує формування інших міжнародних структур.
— І яких саме, як ви вважаєте?
— Одним з таких чинників може бути й те саме тридцятитисячне міжнародне миротворче військо, яке європейці збираються формувати. Ну, а з неба — це формування повітряного щита з 220 винищувачів.
І виключно винищувачами тут не обійтися. Треба формувати інформаційно-розвідувальну систему над Україною і залучати до неї різнопланові літальні апарати. Ті самі літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які є в рф. В НАТО — це системи АВАКС.
Ті ж американці свого часу зняли обмеження на постачання двох подібних літаків від шведської фірми Saab AB до Польщі. Їхні льотчики пройшли необхідний вишкіл і заступили на чергування. А якщо додати до цього українську повітряну компоненту, то це вже потужне підґрунтя для контролю за всією ситуацією.
— А як саме тут можуть бути залучені структури НАТО? Яку роль тут може відіграти Євросоюз?
— Не думаю, що Трамп і його оточення підуть на повноцінного долучення структур Північноатлантичного альянсу. Навіть у рамках європейських меж. Щодо держав ЄС, то тут все залежить від них самих і тієї ж Британії. Там є позитивні сигнали. Тим більше, що на словах американці виказували своє схвальне ставлення.
Але, знову таки: поки ще невідома реакція росії ні на що. Поки путін не приймав, і скоріше за все, буде приймати якесь рішення після розмови з Трампом, яка, за деякою інформацією, має відбутися в п’ятницю.
— Тобто розвиток подій зараз передбачити неможливо до тієї розмови?
— Якісь припущення можна зробити. путін буде влаштовувати торг, він буде наполягати на своїх максимальних умовах. Вони всім добре відомі. США, своєю чергою, будуть його стримувати, «вибивати» пункти з того списку.
Звісно, що і сам путін розуміє, що той максимум ультимативних вимог, які він мав перед початком війни, він вже не пройде. Але російська сторона чим зможе поторгуватися, те і буде робити.
