Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Історію можна уявити, як спіраль, деякі з витків якої настільки схожі, що мимоволі згадується відома мемна фраза Президента Леоніда Кучми: «Це ж було вже!».
От і нинішні перемовини про начебто завершення російсько-української війни на яких нова влада США не хоче бачити Україну, а прагне домовитися про розподіл сфер впливу із країною-агресором, нагадали дуже схожий «мирний процес», що відбувався в XVII столітті.
Польща, що була майже знищена в результаті восьмирічної війни з Військом Запорозьким і його союзниками, за посередництва імператора Священної римської імперії Фердинанда ІІІ домовилася про перемир’я з московією — на той час головним військовим партнером козаків. Віленський договір був підписаний 3 листопада 1656 року. москва зобов’язалася припинити військову допомогу Україні.
Звісно, козаки цієї угоди не визнали, Богдан Хмельницький висловлював рішучий протест діям московського царя. На скликаній у Чигирині козацькій Раді, всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну й надалі.
Богдан Хмельницький почав терміново формувати нову військову коаліцію з ряду європейських країн. До неї мали ввійти Швеція, Бранденбург і Трансільванія. Згідно з планами учасників коаліції, Річ Посполита повинна була припинити існування як єдина держава та розділена між учасниками коаліції.
Але український гетьман несподівано помер за загадкових обставин. Попри це, козаки продовжували воювати, а поляки з московитами — вести переговори. На середину 1660-х років Польща і московія вирішили, що це вони в Україні воюють між собою і вирішили підписати мирну угоду. При цьому козацьку делегацію на перемовини не запрошували, бо вважали Україну васально-залежною територією, яка не гідна вирішувати власну долю.
9 лютого 1667 року в селі Андрусовому під Смоленськом був підписаний договір, за яким терміном на 13,5 років між підписантами мали припинитися бойові дії, а територію Війська Запорозького вони просто поділили між собою по Дніпру.
Цей договір тоді не визнала ані українська козацька держава, ані її союзники в Європі, ані Османська імперія. Щобільше, у відповідь на дії колишніх союзників-московитів гетьман обох берегів Дніпра Петро Дорошенко в липні 1667-го ініціював переговори з урядом Османської імперії про створення військово-політичного союзу. І вже 11 березня 1668 року на генеральній раді Війська Запорозького поблизу Корсуня офіційно проголосили про «підданство султану» на зразок залежності від Порти Волоського і Молдавського князівств.
Але тепер уже поляки почали отримувати військову допомогу від московитів і вони спільно продовжили воювати з Україною, щоб остаточно знищити її і розділити між собою. Так, зрештою, і сталося. В 1686 році між Річчю Посполитою і московією був підписаний так званий «Вічний мир», який майже на століття зафіксував насильний поділ України…
А тепер перенесемося в ХХІ століття. російська федерація, яку на 11-му році війни варто було б остаточно добити, якимось чином домовляється з новим керівництвом США — головного військового партнера України. 18 лютого 2025 року вперше за тривалий час відбулися переговори між високопосадовцями США та рф. Про що вони домовились — наразі не зрозуміло. Але президент США Дональд Трамп 4 березня наказав призупинити всю військову допомогу Україні.
Верховна Рада України ухвалила постанову про підтримку демократії, в якій висловила підтримку президенту Володимиру Зеленському і задекларувала неможливість виборів під час війни. А український Президент у Вашингтоні посперечався із президентом Дональдом Трампом та віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом щодо того, якою має бути мирна угода.
Після цього Володимир Зеленський почав разом з європейськими партнерами активно готувати план, що повинен наблизити справедливий та стійкий мир в Україні.
Тим часом керівники США все частіше озвучують російські наративи, а державний секретар США Марко Рубіо взагалі заявив, що широкомасштабна війна в Україні — це проксі-війна між США та рф. Тож майбутнє України можна вирішити і без її участі.
Отже, якщо в Саудівській Аравії мало місце друге «Віленське перемир’я», то зараз ми впевнено рухаємося по витку історичної спіралі до другого «Андрусівського договору» тепер, щоправда, між росією — нашим головним ворогом і США — нашим донедавна головним міжнародним партнером. Далі, не дай Боже, дійде до того, що вони спільно будуть воювати проти України та Європи…
І хоч куди воно суне — лячно, але вже давно підмічено, що нинішня війна закриває гештальти минулих часів. Тому є підстави сподіватися, що нова коаліція навколо України цього разу спрацює і нашого головного ворога — росію — вдасться демонтувати і таким чином знешкодити. А Україна в досяжній перспективі отримає бажаний справедливий та стійкий мир, повернеться у свої міжнародно визнані кордони й не буде розділена на багато років по нинішній лінії розмежування.
Але для цього потрібна єдність і тверда позиція як усіх українців, так і наших партнерів. Разом ми здатні навіть США знову повернути до конструктиву. Тримаймо фронт і тримаймо стрій!
До речі, якщо вас цікавить спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
