Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
В’ячеслав Єрменчук, родом із Кам’янця-Подільського, до початку повномасштабного вторгнення працював за кордоном. Але коли на рідну землю прийшла війна, він без вагань повернувся в Україну, щоб стати на її захист.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 61 окремої механізованої Степової бригади.
«Яцик», як його називають побратими, розпочав свій бойовий шлях на Донеччині гранатометником. Згодом, під час боїв на Куп’янському напрямку, він опанував американський кулемет Browning та перейшов у кулеметний взвод.
Влітку 2024 року на Вугледарському напрямку «Яцик» продемонстрував свою майстерність, підбивши три БМП ворога.
«Штурмували нас ледь не щодня. Півтора місяця під обстрілами артилерії, „бехи“ їхали і їхали, танки стріляли, піхота лізла. Дуже дошкуляли дрони», — розповідає «Яцик».
В одному з боїв, коли ворог намагався прорватися з флангу, «Яцик» влучним вогнем з кулемета змусив БМП розвернутися та відступити, залишивши на полі бою загиблих та поранених.
В іншому епізоді, коли три БМП насувалися на позиції українських захисників, «Яцик» разом з побратимом спочатку знешкодив кулемет ворога, а потім знищив саму бойову машину.
«Завдяки цьому вдалося виграти час, щоб побратими відійшли на підготовлені позиції», — каже «Яцик».
За проявлений героїзм та знищення ворожої техніки В’ячеслав Єрменчук нагороджений державною нагородою «За мужність» III ступеня.
Як повідомляла АрміяInform, війна складається з миттєвостей — іноді саме секунди вирішують долю бою. Так сталося і в Рубіжному, де снайпер спеціального призначення бригади «Рубіж» із позивним «Ріо» зупинив атаку окупантів за лічені секунди.
